Хроніка науково-практичної конференції «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української козацької держави
17 червня в Інституті історії України НАН України відбулася
науково-практична конференція «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української
козацької держави: історіографічні стереотипи та шляхи їх подолання». Відкрив роботу конференції директор Інституту історії НАН України академік
НАН України Валерій Смолій, який у вітальному слові зазначив, що наукове
переосмислення подій 350-літньої надзвичайно актуальне для сучасної української
історіографії. Д.і.н., проф. Віктор Горобець (Інститут історії України НАН України)
присвятив свою доповідь внутрішнім та зовнішнім передумовам політичної
дезінтеграції Війська Запорозького 1650-х – початку 1660-х років.
Д.і.н. Володимир Кривошея (Український інститут національної пам’яті) представив цікаву регіональну відмінність полків Лівобережної Гетьманщини, що суттєво впливала на суспільно-політичну історію.
Д.і.н. Тарас Чухліб (Інститут
історії України НАН України) у своєму виступі висвітлив політику гетьмана
Ю.Хмельницького щодо Лівобережної України початку 1660-х років та «Руїну» як
історичне явище та історіографічну метафору. Д.і.н., проф. Віктор Брехуненко
(Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського
НАН України) проаналізував представництво козацьких рад Війська Запорозького в
першій половині ХVІІ ст. Д.і.н. Дмитро Вирський (Інститут історії
України НАН України) розповів про штурм
і руйнування Кременчука в листопаді 1663 р. новообраним гетьманом Брюховецьким. К.і.н.
Володимир Пришляк (Східноєвропейський національний університет імені Лесі
Українки, Луцьк) розглянув використання терміну «Гетьманщина» сучасниками та
істориками ХІХ – ХХІ ст. К.і.н. Олексій Сокирко (Київський національний
університет імені Тараса Шевченка) проаналізував діяльність російських
резидентів-міністрів при гетьманському дворі кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. К.і.н.
Василь Кононенко (Інститут історії України НАН України) розглянув питання
узгодження термінології у дослідженні «Договорів та постанов» 1710 р.
Кожен виступ завершувався запитаннями до доповідача і дискусією, зокрема,
найбільшу увагу було приділено проблемі типологізації «Чорної ради» та «Руїни»
у рамках як української історії, так і центрально- та східноєвропейського
макрорегіону. Також жваві дискусії викликали історіографічна метафора «Руїна»
та терміни «Гетьманщина», «Гетьманат» тощо. Відтак, робота конференції
засвідчила корисність розширення спілкування між дослідниками ранньомодерної
України й необхідність регулярного проведення подібних наукових заходів.
Підготував Василь Кононенко
Comments
Post a Comment