3.11.2017

Василий Кононенко, Казацко-московские отношения в оригинале текста «Договоров и постановлений» 1710 г., “Исторический вестник”, Т. 163. – С. 62-101.

https://www.academia.edu/31775346/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%86%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B5_%D0%BE%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%B2_%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%B5_%D1%82%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%94%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%B8_%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B9_1710_%D0%B3._%D0%98%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%B5%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A2._163._%D0%A1._62-101

12.09.2016

Международный петровский конгресс в Париже

Международный петровский конгресс
ЕВРОПЕЙСКИЕ МАРШРУТЫ ПЕТРА ВЕЛИКОГО (1701-1717)
К 300-летию визита Петра I во Францию
Париж, 20-22 апреля 2017 года


Ежегодно в Санкт-Петербурге проходят Международные петровские конгрессы, посвящённые изучению петровской эпохи, сохранению и популяризации петровского наследия, развитию культурного туризма.

20-22 апреля 2017 года Международный петровский конгресс состоится в Париже и будет посвящен 300-летию Второго европейского путешествия Петра I и его пребыванию во Франции весной 1717 года.

В 2017 году исполняется 300 лет со времени второго большого европейского путешествия Петра I, когда он посетил Германию, Данию, Нидерланды, Францию. Это путешествие венчало многочисленные европейские поездки российского монарха, начиная с 1701 года.

21 апреля 1717 года Петр I пересёк границу Франции, а спустя шестнадцать дней прибыл в Париж. Почти двухмесячное пребывание во Франции стало главным событием Второго путешествия Петра I. С этого визитаберут начало официальные русско-французские дипломатические отношения

Конгресс проводится под эгидой Министерства культуры РФ. Организаторы конгресса с российской стороны: Посольство России во Франции, Государственный Эрмитаж, Государственный музей-заповедник «Петергоф», Санкт-Петербургский институт истории РАН, Институт Петра Великого, Фонд имени Д.С. Лихачева.

Организаторы с французской стороны: Лаборатория «Идентичность Культура Территории» Университета Париж VII, ЛабораторияEurOrbem (CNRS-Париж-Сорбонна), Центр Мориса Альбвакса (ENS-CNRS-EHESS) и другие организации.

Организации-партнеры: Генеральное консульство Франции в Санкт-Петербурге, Кафедра ЮНЕСКО по технологии и культуре, Политехнический университет Каталонии (Барселона); Датский институт культуры в Санкт-Петербурге.

Помимо конгресса в Париже, в июне 2017 года в Санкт-Петербурге состоится очередной Петровский конгресс, который будет посвящен истории культурных связей России и Франции. Подробные сведения о петербургском конгрессе будут сообщены в отдельном информационном письме.

***

Второе большое путешествие Петра Iв Западную Европу (1716-1717) – событие знаковое как для российской, так и для европейской истории. Оно сыграло важную роль в завершении Северной войны и ввоенно-политическомурегулировании ситуации в Европе.

Также во время Второго путешествия Петр Iуделял большое внимание гражданской жизни: архитектуре и паркам, изобразительному искусству, вопросам государственного управления, торговли, медицины, различным сторонам быта – гастрономии, костюму, меблировке, внутреннему убранству.

Если во время Великого посольства (1697-1698) Петр I нанимал в основном военных специалистов, то во время Второго путешествия основную массу приглашенных в Россию составили художники, архитекторы, ремесленники. В их числе были архитектор Ж.Б. Леблон, скульптор Б.К. Растрелли, художники Л. Каравак и Ф. Пиллеман, резчик Н. Пино, фонтанные мастера Суалемы и другие специалисты, во многом определившие облик петровского Петербурга и пригородных дворцовых резиденций.

В отличие от Великого посольства, почти двухлетнему Второму путешествию уделялось значительно меньше внимания.Причинами этого могли стать сложные политические и дипломатические цели путешествия, его военная составляющая, запутанный маршрут поездки и др.

До сих пор нет обобщающих исследований Второго путешествия. При этом детально разработаны его отдельные блоки – как тематические (академические связи, архитектура, садово-парковое искусство), так и географические (Франция, Голландия, Австрийские Нидерланды – нынешняя Бельгия), которые до сих пор не сводились воедино.

Не опубликованы тома «Писем и бумаг Петра Великого» за 1716-1717 годы. Поэтому особое значение обретают документы, хранящиеся за пределами России. Они остаются малоизученными, так как разбросаны по разным странам и написаны на разных языках.

Отсутствует комплексный анализ многочисленных «малых» петровских путешествий 1701-1715 годов, которые предшествовали и как-бы подготавливали Второе большое путешествие.

Проведение петровского конгресса в Париже призвано привлечь внимание российских и зарубежных исследователей к дальнейшему изучению Второго европейского путешествия Петра I и другим поездкам царя в европейские города, а также их значения для будущего России и для ее долгосрочных отношений с Европой.

Европейские путешествия Петра создают уникальную «территорию памяти», формируют наше общее с Европой пространство совместной истории. Мечта Петра Великого, чтобы Россия была европейской страной, входила в ее ойкумену, во многом осуществилась. Все это создает серьезную основу для разнообразных научных контактов и культурных маршрутов.

На конгрессе предполагается обсуждение следующих тем:

·         Петр I во Франции.
·         География Второго европейского путешествия Петра I, пребывание в различных странах Европы.
·         «Места памяти» Петра I во Франции и европейских странах (памятные места, монументы, мемориальные доски).
·         Малые путешествия Петра I в Европу в 1701-1714 годах (хроника, военные, политические, дипломатические, медицинские аспекты).
·         Дипломатические коллизии эпохи Второго европейского путешествия Петра I.
·         Интерес Петра I к европейской экономике, торговле, промышленности, сельскому хозяйству.
·         Интерес Петра I к европейской медицине (бальнеология, аптекарское и лекарское дело).
·         Найм в Россию европейских специалистов в 1715-1717 годах.
·         Перенос знаний в области архитектуры, садово-паркового искусства, изобразительного искусства.
·         Заимствования в области государствоведческих описаний, картографирования, административного управления.
·         Перенос знаний в области науки, техники, ремесел.
·         Гастрономия и гражданский быт эпохи Второго путешествия (костюм, утварь, декор).

Предполагается также проведение круглого стола по новым источникам.

*     *     *

Рабочие языки конгресса – русский, французский (доклады могут быть также представлены на английском языке).

Для участия в Международном петровском конгрессе «Европейские маршруты Петра Великого (1701-1717). К 300-летию визита Петра I во Францию» (Париж, 20-22 апреля 2017 года) необходимо до 25 декабря 2016 года представить в Оргкомитет заявку и краткие тезисы доклада (1500-1800 знаков). В заявке необходимо указать: фамилию, имя, отчество, место работы и должность, название доклада, контактные данные (электронная почта, городской и мобильный телефоны).

Заявки просим направлять одновременно по трем адресам:

Оргкомитет оставляет за собой право отбора докладов.

Проживание иногородних участников конгресса в Париже с 19 по 23 апреля 2017 года обеспечивается оргкомитетом.


Оргкомитет Международных петровских конгрессов:
Тел.: +7 812 272 91 43, тел./факс: +7 812 272 29 12


9.14.2016

18-й семінар з інтелектуальної історії

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ

СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ


АНДРІЙ БЛАНУЦА


Земельна політика Ягеллонів на українських землях Великого князівства Литовського (1440–1572 рр.)

17 ЛИСТОПАДА 2016, 14.00
Конференц-зал Інституту історії України НАН України,

Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й поверх

7.25.2016

NOWE BADANIE O DAWNYCH STOSUNKACH POLSKO-UKRAIŃSKICH

Obecny i zeszły rok są bogate w rocznice pamiętnych wydarzeń polskiej oraz ukraińskiej historii. W tym roku obchody jubileuszu 1050-lecia chrztu Polski. Dla Polaków 966 rok jest tak samo ważny jak 988 dla Ukraińców. W świadomości dwóch narodów od tych dat zaczyna się chrześcijańska historia obu krajów. W 2015 roku minęło 1000 lat od czasu śmierci księcia Włodzimierza. Dla Ukraińców ten książę jest bohaterem, ponieważ za jego rządów kijowskie państwo osiągnęło wielkie sukcesy w życiu politycznym, kulturalnym oraz duchownym.
https://independent.academia.edu/VasylKononenko/Research-Notes,-Popular-Articles

7.01.2016

V Міждисциплінарні гуманітарні читання

Міжнародна наукова конференція «V Міждисциплінарні гуманітарні читання». Київ (Київський будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А). 19 жовтня 2016 року


Мета
Проведення в українській столиці міжнародної конференції, у роботі якої братимуть участь фахівці з 5-ти країн, сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених.

Теми доповідей
У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук:
•        історія;
•        політологія та міжнародні відносини;
•        археологія; археографія та джерелознавство;
•        етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія;
•        мовознавство та літературознавство;
•        право;
•        філософія;
•        релігієзнавство.

Складання заявки на конференцію
Заявки на участь у конференції подавати до 14 жовтня 2016 р. на електронну адресу Оргкомітету:andriiblanutsa@gmail.com, 067-80-33-556 (Андрій Блануца – відповідальний секретар Оргкомітету).
У заявці зазначити:
1) прізвище, ім’я;
2) назва доповіді та тези українською мовою (допускається англійська, російська, польська) обсягом від 2500 до 4000 знаків з пробілами (2 сторінки, кегль 14, інтервал 1.5); тези просимо оформити за зразком, посилання у тексті тез лише автоматичні (зразок на https://www.academia.edu/26855281/Тези_Міжнародної_наукової_конференції_ІV_Міждисциплінарні_гуманітарні_читання_Київ_28_жовтня_2015р._ ),
3) місце навчання або роботи (посада);
4) науковий ступінь або освітній статус;
5) основна гуманітарна дисципліна;
6) форма участі (очна, заочна);
7) потребу в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор);
8) телефон (моб.), е-mail.


Робота конференції та публікація досліджень
Секції читань будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, що дасть науковцям унікальну можливість, зустрітися зі своїми колегами, котрі проводять дослідження у суміжних галузях гуманітаристики.
У роботі конференції братимуть участь як відомі фахівці, котрі вже внесли значний вклад у розвиток міждисциплінарних студій, так і молоді вчені (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі), які лише починають цікавитися цим перспективним напрямом у гуманітарних дослідженнях.
За підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані у четвертому випуску електронного видання «Міждисциплінарні гуманітарні студії».
Див. попередні випуски студій:
https://www.academia.edu/23085147/Interdisciplinary_Humanities_Studies._-_Vol.1
https://www.academia.edu/23085380/Interdisciplinary_Humanities_Studies._-_Vol.2

Для забезпечення матеріально-технічних витрат, пов’язаних з організацією конференції встановлено організаційний внесок у розмірі 100 грн. для очних учасників та 150 грн. – для заочних учасників (кошти перераховувати після підтвердження отримання Вашої заявки на картковий рахунок Організаторів – буде указано після отримання заявки та тез доповіді).

Організатори конференції
Організаторами наукового заходу виступили Міністерство освіти і науки України, гуманітарні інститути Академії Наук України та громадські організації.

11.30.2015

17-й семінар з інтелектуальної історії


СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ІСТОРІЇ


ДОПОВІДЬ Тараса Чухліба


Поняття «Україна» в офіційних дискурсах країн Східної та Південно-Східної Європи (друга половина XVII ст.)



У доповіді буде висвітлено проблему історичної локалізації назви «Україна» та інших похідних від неї смислових конструкцій («Українські/Українні городи», «Українські козаки», «Український народ» та ін.), що надасть можливості бути історично темпоральним, а не модернізувати, тобто осучаснювати ці історичні поняття. Якою була їхня політична та соціальна функція на початковому етапі творення Війська Запорозького як однієї з «малих» держав Східної Європи? Яким було їхнє смислове навантаження у межах зафіксованого у джерелах письмової мови/койне правлячої верхівки козацької України? Як зафіксовані в актах мовлення авторів історичних джерел назви розумілися людьми того часу для ідентифікації реалій їхнього світу? Як змінювалися категорії політичного мислення протягом середини XVII ст.? Наскільки поняття «Україна» та інші лексеми з історичним прикметником «Українний» увібрали в себе логіку процесу творення ранньомодерної нації, який розтягнувся на довгі десятиліття потому? Чи зазнавало воно внутрішніх та зовнішніх трансформаційних впливів, а якщо й зазнавало то яких? Відповіді на ці та інші питання будуть представлені у доповіді доктора історичних наук Тараса Чухліба.


Засідання відбудеться 10 грудня у конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) о 14.30


Запрошуються всі бажаючі

10.26.2015

програма ІV Міждисциплінарних гуманітарних читань

Міжнародна науково-практична конференція

«ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання»


28 жовтня 2015 року Київ, Київський будинок вчених НАН України


Програма



9.00 – 10.00 – реєстрація учасників конференції

10.00 – 11.30 – пленарне засідання (Біла вітальня)

11.30 – 12.00 – кава-брейк (Блакитна вітальня)

12.15 –13.00 – презентація наукових видань гуманітарного напряму (Біла  вітальня, Зелена вітальня: Українське повсякдення ранньомодерної доби: 
збірник документів. – Вип. 1: Волинь XVI ст.; Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. – Т. 3. – К., 2015)

13.00 – 15.30 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня)

15.30 – 16.00 – кава-брейк

16.00 – 17.00 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня)

17.00 – 17.10 – заключне пленарне засідання (актова зала, 2-ий поверх)

17.10 – спілкування за кавою



Пленарне засідання


Відкриття конференції

Наукові доповіді



Адріан Юсупович (Варшава, Польща)
Ходил ли князь Владимир войной на ляхов? (интердисциплинарное исследование военно-политических отношений Рюриковичей и Пястов в конце Х – первой трети ХІ вв.)

Владислав Берковський (Київ)

Українські землі та європейський економічний простір XV–XVII ст.


Сергій Троян (Київ)

Концептуалізація сучасних міжнародних відносин: міждисциплінарний дискурс




Алла Киридон (Київ)

Студії пам’яті в просторі гуманітарних наук



Секція І

Максим Кириченко (Харків)
Savrica и Sorices Певтингеровой карты и их интерпретация как северян в историографии

Валерій Саєнко (Запоріжжя)
Участь О.І. Тереножкіна у дослідженні кургану Гайманова Могила

Дмитро Ващук (Київ)
Місто Кам’янець на Поділлі у праці Юхима Сіцінського «Поділля під владою Литви»

Андрій Блануца (Київ)
Наказувати й виконувати: джерела з історії інституту місцевих урядників у системі земельних надань у Великому князівстві Литовському кінця XV – середини XVI ст.

Владислав Безпалько (Київ)
Одяг найманих робітників у шляхетських та селянських домогосподарствах на Волині другої половини XVI ст.

Олег Ноздрін (Орел, Росія)
Униформология: от истории костюма к костюмированной истории

Валентин Константінов (Кишинів, Молдова)
Турецко-польское противоборство в Молдавии в 1615–1616 гг.

Юрій Долженко (Київ), Богдан Прищепа (Рівне)
Череп ХVІІ–ХVІІІ ст. з Острога: біоархеологічне дослідження

Анастасія Момот (Полтава)
Використання квантативних методів у дослідженні історії Гетьманщини XVIII ст.

Світлана Блащук (Київ)
Києво-руська спадщина в рецепції М. Грушевського

Анна Кудінова (Київ)
Євреї в українській ярмарковій та повсякденній культурі: традиції та сучасність

Дмитро Боклах (Старобільськ)
Міський топос як просторовий конструкт поеми «Сон» («У всякого своя доля») Т. Г. Шевченка

Володимир Милько (Київ)
Управління гімназіями та прогімназіями Російської імперії в період міністерства О.В. Головніна (1862–1866 рр.)

Тарас Нагайко (Переяслав-Хмельницький)
Громадівський рух в Україні як предмет історичного дослідження

Ірина Жиленкова (Київ)
Висвітлення проблем зовнішньої торгівлі Російської імперії у пресі та мемуарах сучасників (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Катерина Нагайко (Переяслав-Хмельницький)
Українська Київська громада: поняття середовища

Наталка Пазюра (Київ)
Старий український консерватизм в історіографічній традиції кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Олександр Федьков (Київ)
Нова історична біографія: епізод з життя Ісака Біска

Вікторія Сегеда (Вінниця)
Патографія як складова частина персональної історії: міждисциплінарний контекст

Юрій Безкровний (Львів)

Журнал «Тепла роса» (1915 р.) як видання українського студентства Москви




Секція ІІ


Сергій Ільчишин (Київ)

Участь юнацтва ОУН в боротьбі за українську освіту та школу в Польщі у 1931–1937 рр.: історія та досвід


Катерина Валькова (Одеса)

Художні засоби створення портрету в «Одноповерховій Америці» Іллі Ільфа та Євгена Петрова


Віталій Гарматний (Барановичі, Білорусь)

Аграрный вопрос в программе народной партии (19311939 гг.): документы и материалы


Олена Корзун (Київ)

Наукові завдання сільськогосподарських дослідних установ в умовах військового часу (період Другої світової війни)


Юрій Кудінов (Полтава)

Духовно-культурні характеристики українського етносу на теренах сіл Слобідської України та Полтавщини 19641991 рр.


Микола Бривко (Київ)

Чорнобильська нумізматика на пострадянському просторі


Павло Артимишин (Львів)

Росія другої половини XX – початку XXI століття у сучасних українських підручниках з історії (2000–2012 рр.)


Марія Лігус (Київ)

Роль та функції музики у соціальних рухах


Андрій Рудюк (Київ)

Огляд періодичних видань з історії міської геральдики України


Роман Самчук (Київ)

Аксіологічний контекст спілкування: сучасні виміри


Андрій Карпенко (Слов’янськ)

Сучасні виклики історико-філософської науки в Україні


Інна Підгородецька (Харків)

Лінгвістичний аспект міжкультурної комунікації у практиці викладання української та російської мов


Ярослава Гурбик (Київ)

Іномовлення в Україні: нові формати та іноземний досвід


Галина Чешко (Київ)

Прислівники префіксального творення у східнополіському діалекті


Олена Юсікова (Київ)

Синтаксична номінація у діалектому тексті-оповіді: когнітивний, прагматичний і семантико-синтаксичний аспекти дослідження


Юлія Милько (Переяслав-Хмельницький)

Методика вивчення переносних значень слів у ЗОШ І–ІІІ ст.


Євгеній Сафарянс (Київ)

Українсько-австрійське співробітництво в європейському інтеграційному процесі


Аліна Яценко (Львів)

Використання установки у засобах масової інформації (ЗМІ) для формування іміджу політичного лідера


Олеся Гурбик (Київ)

Засади сучасної державної інформаційної політики в Україні


Ольга Гончар (Київ)

До питання про відзначення 200-ліття від дня народження Миколи Костомарова


Катерина Алєксєєва (Київ)

Наративне опосередкування ситуаційного досвіду на прикладі літературно-філософських паралелей


Тамара Солдатська (Київ)

Сучасний феноменологічний досвід у царині гуманітаристики


Михайло Шумило (Київ)

Ревізія соціальної сфери як запорука її ефективного функціонування


Галина Сікора (Київ)

Місто як об’єкт міждисциплінарних гуманітарних досліджень





Секція ІІІ (круглий стіл «Релігієзнавчі дисципліни у колі гуманітарних наук: міждисциплінарний контекст»)

о. Георгій Коваленко (Київ)
Релігієзнавство та теологія у вищій школі: сьогодення та майбутнє

Зоя Швед (Київ)
Методологічні засади дослідження співвідношення культури та релігії

Олена Галамага (Київ)
Магія vs релігія у контексті ментальності давніх римлян

Надія Верещагіна (Одеса)
Кирило-мефодіївська святокультова традиція в модусі становлення Київського християнства

о. Костянтин Іванченко (Вінниця – Москва, Росія)
Микола Кузанський (1406–1461 рр.) як теолог, філософ та науковець

Мар’ян Хомяк (Львів)
Церковні унії першої половини XV ст.: контекст польсько-литовсько-руський та міжнародний

Сергій Каріков (Харків)
Візитація в Саксонії як засіб лютеранської конфесіоналізації

Олександр Мірошниченко (Одеса)
Земний шлях людини у посланнях Івана Вишенського

Олександр Панарін (Київ)
Причини старообрядницької міграції

Василь Кононенко (Київ)
«О вѣри с[вя]той православной восточного исповѣданія дѣло надлεжитъ начати». Релігієзнавчий сегмент міждисциплінарного дослідження «Договорів та постанов» 1710 р.

Світлана Каюк (Дніпропетровськ)
Релігійність фронтирного населення південноукраїнського регіону в останній чверті XVIII – на початку XIX ст.

Олександр Колесник (Вінниця)
Життя і побут священиків Подільської єпархії під час встановлення та розквіту тоталітарного режиму в СРСР

Вікторія Проценко (Київ)
Участь освітянських профспілок УСРР у антирелігійній пропаганді (1920-ті рр.)

Наталія Бондаренко (Вінниця)
Підтримка закордонними релігійними організаціями пізньопротестантських спільнот України (друга пол. 1960-х – перша пол. 1980-х рр.)

Вікторія Бокоч (Ужгород)
Політика і релігія: особливості взаємозв’язку та взаємодії в Україні

Олена Бортнікова (Київ)

Міждисциплінарний підхід до взаємодії релігії і політики