2.05.2018

XI Міжнародний петровський конгрес



XI Международный петровский конгресс
«ПЕТР I И ВОСТОК»
Санкт-Петербург, 1-2 июня 2018 года

 Ежегодно в Санкт-Петербурге проходят Международные петровские конгрессы, посвящённые изучению петровской эпохи, сохранению и популяризации петровского наследия, развитию культурного туризма.

Конгрессы проводятся под эгидой Министерства культуры России и Комитета по культуре Санкт-Петербурга. Организаторами выступают Государственный Эрмитаж, Государственный музей-заповедник «Петергоф», Санкт-Петербургский институт истории РАН, Институт культурных программ, Институт Петра Великого, Фонд имени Д.С. Лихачева.

2018 год объявлен Годом Японии в России, а также Годом туризма Россия – Индия. Поэтому XI Международный петровский конгресс в 2018 году было решено посвятить обширной теме «Петр I и Восток».

В петровскую эпоху между Россией и Востоком – среднеазиатскими государствами, Персией, Индией, Китаем – передвигались многочисленные торговые караваны и дипломатические миссии. Петр I организовал первые экспедиции по изучению регионов «российского востока» – Каспийского моря, Кавказа, Сибири, Камчатки. В России появились первые естественнонаучные и музейные коллекции из Сибири и восточных стран, которые ныне хранятся в Эрмитаже, Кунсткамере, музеях Московского Кремля.

*     *     *

Астрахань с XVII века была центром торговых и политических связей России с Персией, Индией, среднеазиатскими государствами, а через них – с Китаем. При Петре I возросла роль Астрахани как «ворот на Восток». В городе имелись большие торговые колонии армян, персов, индусов. В окрестностях Астрахани кочевали калмыки, отношения с которыми также были урегулированы в петровское время.

Одним из великих начинаний Петра стало научное изучение географии России. Карту Каспийского моря, которое в то время было настоящим «mare incognita», начали создавать по указанию Петра I вскоре после его возвращения из Великого посольства в 1698 году. К 1721 году работы были завершены, и экземпляр карты Петр I отослал в Парижскую Академию наук.

Петр I задумал первые экспедиции по изучению природных богатств и картографированию регионов Сибири и Камчатки. Его живо интересовал вопрос, «сошлась ли Азия с Америкой». Эти задачи были призваны решить организованные (или задуманные) Петром I экспедиции: медика Д.Г. Мессершмидта (1719-1727), первая Камчатская В. Беринга (1725-1730), вторая Камчатская – или Великая Сибирская экспедиция (1733-1743), в которой участвовали В. Беринг, Г.Ф. Миллер, И.Г. Гмелин, Г.В. Стеллер, И.Э. Фишер, Л. Делиль де Кройер. В ходе этих экспедиций были открыты новые территории, собраны богатые естественнонаучные коллекции.

Врач Г. Шобер в 1717-1720 годах совершил путешествие в Нижнее Поволжье и на Северный Кавказ, где открыл первые минеральные воды. Ботаник И.Х. Буксбаум с 1721 года собирал коллекции растений, животных и окаменелостей Юго-Восточной Европы, Малой Азии и Кавказа.

Русские посольства в ханства центральной Азии и посольства из этих ханств в Москву начались до Петра, но активно продолжались в петровское время. Караваны из Астрахани шли от устья Яика (р. Урал) к Аральскому морю, далее в Туркестан и Ташкент, а затем поворачивали на запад в Бухару. С интересом Петра I к Средней Азии связаны две экспедиции А. Бековича-Черкасского (1715-1717).

Дипломатические отношения с Китаем, возникшие еще в XVI веке, активно развивались в петровскую эпоху. Дипломатические миссии: посольство Ф. Головина (1686-1690), посольство И.Э. Идеса и А. Бранда (1692-1695) и другие часто совмещались с торговыми. Важную роль в установлении контактов России с Китаем сыграли обосновавшиеся в Пекине иезуиты. Так, француз Ж.Ф. Жербильон и испанец Т. Перейра участвовали в заключении Нерчинского договора (1689) и описали эти события; иезуиты поддерживали научные контакты с Петербургской академией наук.

Петр I искал пути в Индию, и его Персидский поход (1722-1723) в конечном счете был попыткой открыть туда пути.

Европейские страны предпринимали многочисленные попытки наладить через территорию России дипломатические отношения с Персией, Индией и Китаем, а также боролись за право транзитной торговли с ними. В петровскую эпоху через Россию на Восток проезжали известные иностранцы: Ж.Б. Тавернье, иезуиты Ф. Авриль, Л. Барнабе и другие.

Активная деятельность Петра Великого на Востоке оставила богатейшие естественнонаучные и музейные коллекции, а также многочисленные памятники и памятные места в регионах Каспийского моря, Сибири и Дальнего Востока, которые также станут предметом обсуждения на конгрессе.

*     *     *

Для обсуждения на Международном петровском конгрессе «Петр I и Восток» предлагаются следующие темы:
·          Дипломатические и торговые контакты России с Персией, Индией, Средней Азией и Китаем в петровскую эпоху.
·          Экспедиции по изучению природных богатств и картографированию «восточных территорий» Российской империи.
·          Участие европейских путешественников и ученых в восточных экспедициях петровской эпохи.
·          Астрахань как «ворота на Восток». Роль астраханских губернаторов в проведении российской внешней политики в Каспийском регионе. Корабль «Орел» в Астрахани, безопасность восточной торговли и строительство русского флота.
·          Персидский поход Петра I и его последствия. Российская империя и имперские планы Петра в отношении Востока.
·          Армянские и грузинские колонии в Москве и Петербурге в петровскую эпоху, военная помощь России этим странам.
·          Контакты России с Японией в петровскую эпоху (японцы в России, школа японского языка в Петербурге и др.).
·          Восточная торговля в петровскую эпоху, транзит восточных товаров в Европу через территорию России (шелк, фарфор, чай и др.).
·          Восточные мотивы в прикладном искусстве и архитектуре петровского времени.
·          Естественно-научные, археологические и художественные коллекции петровского времени из Сибири и восточных стран в музеях России («Сибирская коллекция» в Эрмитаже, восточные редкости в Кунсткамере и др.).
·          Памятники и памятные места петровской эпохи в регионах Каспийского моря, Сибири и Дальнего Востока.

*     *     *

Рабочие языки конгресса – русский и английский.

Для участия в конгрессе необходимо до 19 марта 2018 года включительно представить в Оргкомитет заявку, включающую ФИО, место работы и должность, ученую степень, контактные данные (электронная почта, городской и мобильный телефоны), название и краткие тезисы доклада (1000-1500 знаков).

Оргкомитет оставляет за собой право отбора докладов.

Проживание иногородних участников конгресса в Санкт-Петербурге с 31 мая по 3 июня 2018 года обеспечивается организаторами.


Оргкомитет Конгресса:
Тел.: +7 812 272 91 43, +7 812 272 29 12

20-й семінар з інтелектуальної історії



РАДА МОЛОДИХ ВЧЕНИХ ІНСТИТУТУ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ
СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ

Презентація монографії Василя Кононенка
(Модернізація Гетьманщини: проекти козацької адміністрації 1687–1764рр. – Київ, 2017)

На 2018 р. припадають важливі річниці української ранньомодерної минувшини: повстання Хмельницького (1648), повстання Брюховецького (1668), повстання Мазепи (1708), розпал і провал боротьби Полуботка за автономію (1723), проекти Апостола (й отримання обрізаної "дарованої" від імперського уряду конституції - «Рішительних пунктів» (1728)), закінчення укладання «Прав, за якими судиться малоросійськи народ» (1743), річниця піку модернізаційних проектів за Розумовського (1763). Ці дати роблять поглиблене вивчення Гетьманщини актуальною темою не лише українських, але й центрально-східноєвропейських студій. Також це спонукає скрупульозно у контексті здобутків української та світової історіографії аналізувати нові книги, одна з яких і винесена на обговорення.

Модератор - Тарас Чухліб
Дискутанти - Володимир Пришляк й
Олексій Сокирко


6 ЛЮТОГО 2018, 14.30
Конференц-зал Інституту історії України НАН України,
Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й поверх

10.23.2017

VI Міждисциплінарні гуманітарні читання



Міжнародна наукова конференція «VI Міждисциплінарні гуманітарні читання». Київ (Київський будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А). 22 грудня 2017 року

Мета
Проведення в українській столиці міжнародної конференції, у роботі якої братимуть участь фахівці з 5-ти країн, сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених.

Теми доповідей
У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук:
історія;
політологія та міжнародні відносини;
археологія; археографія та джерелознавство;
етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія;
мовознавство та літературознавство;
право;
філософія;
релігієзнавство.

Складання заявки на конференцію
Заявки на участь у конференції подавати до 15 грудня 2017 р. на електронну адресу Оргкомітету:
andriiblanutsa@gmail.com, 067-80-33-556 (Андрій Блануца – відповідальний секретар Оргкомітету).
У заявці зазначити:
1) прізвище, ім’я;
2) назва доповіді та тези українською мовою (допускається англійська, російська, польська) обсягом від 2500 до 4000 знаків з пробілами (2 сторінки, кегль 14, інтервал 1.5);
3) місце навчання або роботи (посада);
4) науковий ступінь або освітній статус;
5) основна гуманітарна дисципліна;
6) форма участі (очна, заочна);
7) потребу в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор);
8) телефон (моб.), е-
mail.

Робота конференції та публікація досліджень
Секції читань будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, що дасть науковцям унікальну можливість, зустрітися зі своїми колегами, котрі проводять дослідження у суміжних галузях гуманітаристики.
У роботі конференції братимуть участь як відомі фахівці, котрі вже внесли значний вклад у розвиток міждисциплінарних студій, так і молоді вчені (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі), які лише починають цікавитися цим перспективним напрямом у гуманітарних дослідженнях.
За кілька днів до початку конференції учасникам цього заходу буде розіслано пдф «Тези VI Міждисциплінарних гуманітарних читань» (паперовий варіант тез учасники читань отримають 22 грудня під час реєстрації). Усі учасники конференції зможуть вибрати для себе по одному примірнику наукових праць (збірники конференції, журнали тощо), десять найкращих доповідачів, крім цього, отримають по монографії (котра вийшла друком у 2017 р.), а три – грошові нагороди (перше місце – 1000 грн., друге місце – 750 грн., третє – 500 грн.). Визначення переможців буде здійснено шляхом голосування усіх доповідачів на конференції. За підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані у черговому випуску електронного видання «Міждисциплінарні гуманітарні студії».
Для забезпечення матеріально-технічних витрат, пов’язаних з організацією конференції встановлено організаційний внесок у розмірі 150 грн. для очних учасників та 200 грн. – для заочних учасників (кошти перераховувати після підтвердження отримання Вашої заявки на картковий рахунок Організаторів – буде указано після отримання заявки та тез доповіді).

Організатори конференції
Організаторами наукового заходу виступили Міністерство освіти і науки України, гуманітарні інститути Національної Академії Наук України та громадські організації.