11.30.2015

17-й семінар з інтелектуальної історії


СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ІСТОРІЇ


ДОПОВІДЬ Тараса Чухліба


Поняття «Україна» в офіційних дискурсах країн Східної та Південно-Східної Європи (друга половина XVII ст.)



У доповіді буде висвітлено проблему історичної локалізації назви «Україна» та інших похідних від неї смислових конструкцій («Українські/Українні городи», «Українські козаки», «Український народ» та ін.), що надасть можливості бути історично темпоральним, а не модернізувати, тобто осучаснювати ці історичні поняття. Якою була їхня політична та соціальна функція на початковому етапі творення Війська Запорозького як однієї з «малих» держав Східної Європи? Яким було їхнє смислове навантаження у межах зафіксованого у джерелах письмової мови/койне правлячої верхівки козацької України? Як зафіксовані в актах мовлення авторів історичних джерел назви розумілися людьми того часу для ідентифікації реалій їхнього світу? Як змінювалися категорії політичного мислення протягом середини XVII ст.? Наскільки поняття «Україна» та інші лексеми з історичним прикметником «Українний» увібрали в себе логіку процесу творення ранньомодерної нації, який розтягнувся на довгі десятиліття потому? Чи зазнавало воно внутрішніх та зовнішніх трансформаційних впливів, а якщо й зазнавало то яких? Відповіді на ці та інші питання будуть представлені у доповіді доктора історичних наук Тараса Чухліба.


Засідання відбудеться 10 грудня у конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) о 14.30


Запрошуються всі бажаючі

10.26.2015

програма ІV Міждисциплінарних гуманітарних читань

Міжнародна науково-практична конференція

«ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання»


28 жовтня 2015 року Київ, Київський будинок вчених НАН України


Програма



9.00 – 10.00 – реєстрація учасників конференції

10.00 – 11.30 – пленарне засідання (Біла вітальня)

11.30 – 12.00 – кава-брейк (Блакитна вітальня)

12.15 –13.00 – презентація наукових видань гуманітарного напряму (Біла  вітальня, Зелена вітальня: Українське повсякдення ранньомодерної доби: 
збірник документів. – Вип. 1: Волинь XVI ст.; Ukraina Lithuanica: студії з історії Великого князівства Литовського. – Т. 3. – К., 2015)

13.00 – 15.30 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня)

15.30 – 16.00 – кава-брейк

16.00 – 17.00 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня)

17.00 – 17.10 – заключне пленарне засідання (актова зала, 2-ий поверх)

17.10 – спілкування за кавою



Пленарне засідання


Відкриття конференції

Наукові доповіді



Адріан Юсупович (Варшава, Польща)
Ходил ли князь Владимир войной на ляхов? (интердисциплинарное исследование военно-политических отношений Рюриковичей и Пястов в конце Х – первой трети ХІ вв.)

Владислав Берковський (Київ)

Українські землі та європейський економічний простір XV–XVII ст.


Сергій Троян (Київ)

Концептуалізація сучасних міжнародних відносин: міждисциплінарний дискурс




Алла Киридон (Київ)

Студії пам’яті в просторі гуманітарних наук



Секція І

Максим Кириченко (Харків)
Savrica и Sorices Певтингеровой карты и их интерпретация как северян в историографии

Валерій Саєнко (Запоріжжя)
Участь О.І. Тереножкіна у дослідженні кургану Гайманова Могила

Дмитро Ващук (Київ)
Місто Кам’янець на Поділлі у праці Юхима Сіцінського «Поділля під владою Литви»

Андрій Блануца (Київ)
Наказувати й виконувати: джерела з історії інституту місцевих урядників у системі земельних надань у Великому князівстві Литовському кінця XV – середини XVI ст.

Владислав Безпалько (Київ)
Одяг найманих робітників у шляхетських та селянських домогосподарствах на Волині другої половини XVI ст.

Олег Ноздрін (Орел, Росія)
Униформология: от истории костюма к костюмированной истории

Валентин Константінов (Кишинів, Молдова)
Турецко-польское противоборство в Молдавии в 1615–1616 гг.

Юрій Долженко (Київ), Богдан Прищепа (Рівне)
Череп ХVІІ–ХVІІІ ст. з Острога: біоархеологічне дослідження

Анастасія Момот (Полтава)
Використання квантативних методів у дослідженні історії Гетьманщини XVIII ст.

Світлана Блащук (Київ)
Києво-руська спадщина в рецепції М. Грушевського

Анна Кудінова (Київ)
Євреї в українській ярмарковій та повсякденній культурі: традиції та сучасність

Дмитро Боклах (Старобільськ)
Міський топос як просторовий конструкт поеми «Сон» («У всякого своя доля») Т. Г. Шевченка

Володимир Милько (Київ)
Управління гімназіями та прогімназіями Російської імперії в період міністерства О.В. Головніна (1862–1866 рр.)

Тарас Нагайко (Переяслав-Хмельницький)
Громадівський рух в Україні як предмет історичного дослідження

Ірина Жиленкова (Київ)
Висвітлення проблем зовнішньої торгівлі Російської імперії у пресі та мемуарах сучасників (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Катерина Нагайко (Переяслав-Хмельницький)
Українська Київська громада: поняття середовища

Наталка Пазюра (Київ)
Старий український консерватизм в історіографічній традиції кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Олександр Федьков (Київ)
Нова історична біографія: епізод з життя Ісака Біска

Вікторія Сегеда (Вінниця)
Патографія як складова частина персональної історії: міждисциплінарний контекст

Юрій Безкровний (Львів)

Журнал «Тепла роса» (1915 р.) як видання українського студентства Москви




Секція ІІ


Сергій Ільчишин (Київ)

Участь юнацтва ОУН в боротьбі за українську освіту та школу в Польщі у 1931–1937 рр.: історія та досвід


Катерина Валькова (Одеса)

Художні засоби створення портрету в «Одноповерховій Америці» Іллі Ільфа та Євгена Петрова


Віталій Гарматний (Барановичі, Білорусь)

Аграрный вопрос в программе народной партии (19311939 гг.): документы и материалы


Олена Корзун (Київ)

Наукові завдання сільськогосподарських дослідних установ в умовах військового часу (період Другої світової війни)


Юрій Кудінов (Полтава)

Духовно-культурні характеристики українського етносу на теренах сіл Слобідської України та Полтавщини 19641991 рр.


Микола Бривко (Київ)

Чорнобильська нумізматика на пострадянському просторі


Павло Артимишин (Львів)

Росія другої половини XX – початку XXI століття у сучасних українських підручниках з історії (2000–2012 рр.)


Марія Лігус (Київ)

Роль та функції музики у соціальних рухах


Андрій Рудюк (Київ)

Огляд періодичних видань з історії міської геральдики України


Роман Самчук (Київ)

Аксіологічний контекст спілкування: сучасні виміри


Андрій Карпенко (Слов’янськ)

Сучасні виклики історико-філософської науки в Україні


Інна Підгородецька (Харків)

Лінгвістичний аспект міжкультурної комунікації у практиці викладання української та російської мов


Ярослава Гурбик (Київ)

Іномовлення в Україні: нові формати та іноземний досвід


Галина Чешко (Київ)

Прислівники префіксального творення у східнополіському діалекті


Олена Юсікова (Київ)

Синтаксична номінація у діалектому тексті-оповіді: когнітивний, прагматичний і семантико-синтаксичний аспекти дослідження


Юлія Милько (Переяслав-Хмельницький)

Методика вивчення переносних значень слів у ЗОШ І–ІІІ ст.


Євгеній Сафарянс (Київ)

Українсько-австрійське співробітництво в європейському інтеграційному процесі


Аліна Яценко (Львів)

Використання установки у засобах масової інформації (ЗМІ) для формування іміджу політичного лідера


Олеся Гурбик (Київ)

Засади сучасної державної інформаційної політики в Україні


Ольга Гончар (Київ)

До питання про відзначення 200-ліття від дня народження Миколи Костомарова


Катерина Алєксєєва (Київ)

Наративне опосередкування ситуаційного досвіду на прикладі літературно-філософських паралелей


Тамара Солдатська (Київ)

Сучасний феноменологічний досвід у царині гуманітаристики


Михайло Шумило (Київ)

Ревізія соціальної сфери як запорука її ефективного функціонування


Галина Сікора (Київ)

Місто як об’єкт міждисциплінарних гуманітарних досліджень





Секція ІІІ (круглий стіл «Релігієзнавчі дисципліни у колі гуманітарних наук: міждисциплінарний контекст»)

о. Георгій Коваленко (Київ)
Релігієзнавство та теологія у вищій школі: сьогодення та майбутнє

Зоя Швед (Київ)
Методологічні засади дослідження співвідношення культури та релігії

Олена Галамага (Київ)
Магія vs релігія у контексті ментальності давніх римлян

Надія Верещагіна (Одеса)
Кирило-мефодіївська святокультова традиція в модусі становлення Київського християнства

о. Костянтин Іванченко (Вінниця – Москва, Росія)
Микола Кузанський (1406–1461 рр.) як теолог, філософ та науковець

Мар’ян Хомяк (Львів)
Церковні унії першої половини XV ст.: контекст польсько-литовсько-руський та міжнародний

Сергій Каріков (Харків)
Візитація в Саксонії як засіб лютеранської конфесіоналізації

Олександр Мірошниченко (Одеса)
Земний шлях людини у посланнях Івана Вишенського

Олександр Панарін (Київ)
Причини старообрядницької міграції

Василь Кононенко (Київ)
«О вѣри с[вя]той православной восточного исповѣданія дѣло надлεжитъ начати». Релігієзнавчий сегмент міждисциплінарного дослідження «Договорів та постанов» 1710 р.

Світлана Каюк (Дніпропетровськ)
Релігійність фронтирного населення південноукраїнського регіону в останній чверті XVIII – на початку XIX ст.

Олександр Колесник (Вінниця)
Життя і побут священиків Подільської єпархії під час встановлення та розквіту тоталітарного режиму в СРСР

Вікторія Проценко (Київ)
Участь освітянських профспілок УСРР у антирелігійній пропаганді (1920-ті рр.)

Наталія Бондаренко (Вінниця)
Підтримка закордонними релігійними організаціями пізньопротестантських спільнот України (друга пол. 1960-х – перша пол. 1980-х рр.)

Вікторія Бокоч (Ужгород)
Політика і релігія: особливості взаємозв’язку та взаємодії в Україні

Олена Бортнікова (Київ)

Міждисциплінарний підхід до взаємодії релігії і політики

5.16.2015

ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання

Міжнародна наукова конференція «ІV Міждисциплінарні гуманітарні читання». Київ (Київський будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А). 28 жовтня 2015 року


Мета
Проведення в українській столиці міжнародної конференції, у роботі якої братимуть участь фахівці з 5-ти країн, сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених.

Теми доповідей
У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук:
історія;
політологія та міжнародні відносини;
археологія; археографія та джерелознавство;
етнографія та народознавство;
мовознавство та літературознавство;
право;
філософія;
релігієзнавство.

Складання заявки на конференцію
Заявки на участь у конференції подавати до 22 жовтня 2015 р. на електронну адресу Оргкомітету: an_blan@mail.ru, 067 80 33 556 (Андрій Блануца – відповідальний секретар Оргкомітету).
У заявці зазначити:
1) прізвище, ім’я;
2) назва доповіді та тези українською мовою (допускається англійська, російська, польська) обсягом від 2500 до 4000 знаків з пробілами (2 сторінки, кегль 14, інтервал 1.5);
3) місце навчання або роботи (посада);
4) науковий ступінь або освітній статус;
5) основна гуманітарна дисципліна;
6) форма участі (очна, заочна);
7) потребу в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор);
8) телефон (моб.), е-mail.

Робота конференції та публікація досліджень
Секції читань будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, що дасть науковцям унікальну можливість, зустрітися зі своїми колегами, котрі проводять дослідження у суміжних галузях гуманітаристики.
У роботі конференції братимуть участь як відомі фахівці, котрі вже внесли значний вклад у розвиток міждисциплінарних студій, так і молоді вчені (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі), які лише починають цікавитися цим перспективним напрямом у гуманітарних дослідженнях.
За підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані в другому/третьому (залежно від спеціальності) випуску електронного видання «Міждисциплінарні гуманітарні студії».

Для забезпечення матеріально-технічних витрат, пов’язаних з організацією конференції встановлено організаційний внесок у розмірі 100 грн. для очних учасників та 150 грн. – для заочних учасників (кошти перераховувати після підтвердження отримання Вашої заявки на картковий рахунок Організаторів – буде указано після отримання заявки та тез доповіді).

Організатори конференції
Організаторами наукового заходу виступили Міністерство освіти і науки України, гуманітарні інститути Академії Наук України та громадські організації.

3.30.2015

Польські розрахунки з минулим: приклад міждисциплінарного дослідження

[РецензіяHistoryczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – 351 s.

Вдумливе вивчення суспільної трансформації, яка сталася протягом останніх десятиліть у Польщі, засвідчує, що запозичення сусіднього досвіду майже в усіх сферах життя є надзвичайно цінним. Дослідження польських реформ є перспективним напрямом сучасних українських міждисциплінарних гуманітарних студій з огляду на наступне: 1) Україна за багатьма критеріями типологічно схожа до Польщі; 2) у розвитку нашої країни мають місце закономірності подібні до польських, але з запізненням у середньому на 20 років; 3) це уможливлює запозичення законодавчої бази, елементів політичної системи та сценаріїв проведення реформ у різних галузях з врахуванням польських помилок; 4) аналіз невдалих сусідніх реформ (або окремих їхніх сегментів) уможливлює проведення міждисциплінарних досліджень, які можуть стати основою для створення стратегії успішної української модернізації у складних сьогоднішніх умовах.
Міждисциплінарний проект польських вчених є тим дослідженням, яке заслуговує на особливу увагу українських науковців та громадськості. Воно присвячене розрахункам польського суспільства з комуністичним минулим. У сусідній країні впродовж 1990-х та 2000-х рр. відбулися гострі політичні та наукові дискусії, які вилилися у політичні рішення та, відповідно, декомунізацію суспільства. Цей процес призвів навіть до перегляду розмірів пенсій та позбавлення особливих емеритур функціонерів відділів безпеки тоталітарного режиму (так звана «дезубекізація»). Зменшення пенсій охоронцям комуністичного ладу вимагало кваліфікованого з’ясування питання причетності тих чи інших людей до діяльності органів безпекисаме це і стало предметом міждисциплінарних досліджень. Результатом архівних пошуків та ґрунтовного опрацювання джерел став 350-ти сторінковий «Історично-правовий аналіз державних органів служби безпеки у Народній Польщі».
Видання стало першою в історіографії міждисциплінарною історично-правовою розвідкою функціонування органів безпеки часів PRL. Актуальність вивчення каральних установ комуністичної Польщі та історіографія проблеми представлені Адріаном Юсуповічем та Рафалом Лешкевічем у вступові[1]Три перші розділи присвячено методологічним підходам стосовно розрізнення польських репресивних структур та міліції впродовж 1956–1990 рр.[2] У першій студії Адріан Юсуповіч проаналізував дефініцію «державні органи безпеки» в історично-правовому контексті 1944–1990 рр. і функціонування спеціальних інституцій. Розпорядження міністра внутрішніх справ, сеймові правові акти, положення Державної ради, інструкції місцевим органам влади та інші джерела скрупульозно проштудійовані дослідником. Дослідник звернув увагу, що польська політична відлига 1956 р. призвела до реформування Служби Безпеки (з 1954 р.Urząd do spraw Bezpieczeństwa). Якщо до того часу польські спецслужби, наслідуючи радянські НКВС-НКДБ (1934–1946) – МДБ (1946–1953) – КДБ (з 1954), намагалися тотально контролювати суспільство, то з 1956 р. Служба Безпеки відповідала лише за збереження існуючого устрою держави, а міліція – за громадський спокій. Втім протягом усього існування PRL спецоргани юридично не були окреслені, причому деякі з них були підпорядковані різним відділам МВС. Вчений наводить такий цікавий аргумент:

«Запровадження у 1983 р. в структурі М[іністерства] в[нутрішніх] с[прав] нового поділу на різновиди служб, мало за мету лише систематизацію oрганізаційних підрозділів інституції відповідно до виконання ними діяльності. Слід наголосити на тому, що некомпетентним є твердження згідно з яким, відповідно до Постанови № 144/83 та її виконавчого акту, тобто Рішення № 098/83 (і наступних поправкок до нього), організаційними підрозділами Служби Безпеки М[іністерства] в[нутрішніх] с[прав] були тільки відділи контрольовані главою Служби Безпеки. Більше того – як зазначено в меморандумі 1986 р., підготовленого в Організаційно-Правовому Управлінні щодо організації та статусу служб Міністерства внутрішніх справ, – як в статуті, так і в інших законах, не вказано статус організації та служб, залишаючи регулювання цього питання міністру внутрішніх справ. [...] Аналіз вимагає узасаднення розміщення деяких відділів у різних службах, а також вживана термінологія деяких служб породжує непорозуміння (напр., «Служба безпеки», котра позначає відділи міністерства, і поняття «Служби Безпеки», яке використовується у Законі про посаду міністра на означення складової частини відділу)»[3].

В другому тексті Шимона Херманського, Адріана Юсуповіча та Томаша Врублевського реконструйовано уявлення керівництвом Міністерства внутрішніх справ «Служби Безпеки». У цей спосіб репрезентовано намагання частини керівництва МВС після 1956 р. виокремити каральні структури в окрему інституцію (хоч і в рамках свого відомства) й таким чином відмежуватися від них.
Поняття «Служба Безпеки» у розумінні авторів польських люстраційних законів детально проаналізовано Адріаном Юсуповічем, Анджеєм Остапою та Яцком Вигодою у наступному сюжеті. Історично-правові проблеми, пов’язані з ліквідацією комуністичних спеціальних установ та інтерпретація текстів люстрацій 1997 і 2006 рр. і дезубекізаційного закону (ustawy dezubekizacyjnej) 2009 р., є центральними у цьому фрагменті. У розвідці наведено актуальний приклад, що без ґрунтовного міждисциплінарного дослідження сучасні юристи можуть приймати некомпетентні рішення. Зокрема вчені зазначили:

«система права П[oльської] н[ародної] р[еспубліки] опиралася на зовсім інші, ніж правова система ІІІ Р[ечі] П[осполитої] цінності. Нерозуміння цього мусить привести до абсурдного висновку про те, що аж до 1983 р. Служби Безпеки не було, оскільки та вперше почала існувати відповідно до закону 1983 р., також ніколи не функціонувало напр[иклад]. Внутрішньої військової служби військових частин М[міністерства] в[внутрішніх] с[прав] [...] Bійськової інформації лише тому, що вони були організовані та функціонували відповідно до секретних наказів чи розпоряджень»[4].

Позбавлення привілеїв функціонерів комуністичних відділів безпеки у теперішній Польщі простежено Рафалом Лешкевічем та Ренатою Сошинською. Дослідники представили історію дискусій у польському суспільстві та парламенті щодо зменшення високих пенсій охоронцям тоталітарного режиму. Завершує розділ аналіз дезубекізаційного закону від 23 січня 2009 р. й інформації про вирок Конституційного трибуналу Польщі від 24 лютого 2010 р.[5]
У висновках Адріан Юсуповіч та Рафал Лешкевіч підсумували спроби керівництва комуністичних та посткомуністичних служб безпеки вмонтовувати свої підрозділи у структурах МВС. Польські історики охарактеризували історично-правову складову позбавлення функціонерів служб безпеки високих пенсій. Автори зазначили, що вивчення органів безпеки PRL продовжується і даний фоліант є лише підґрунтям для комплексного реконструювання теми дослідження[6].
У трьох наступних додатках зацікавлений читач може знайти детальну інформацію про структуру інституцій, що входили до «Служби Безпеки», а також зміни, які мали місце з 1944 до 1990 р. у польських спецорганах[7]. Перший з них представляє цивільні інституції у репресивній системі[8]. Наступний – містить таблиці, котрі унаочнюють зміни в органах репресій[9]. Третій додаток презентує загальні відомості про військові органи безпеки[10].
Едиційна частина уміщує 33 важливих нормативних документа 1944–1990 років, які стали правовою основою для функціонування структур безпеки[11]. У томі також поміщено розлогий перелік архівних й опублікованих документів, літератури з предмету дослідження другої половини ХХ – початку ХХІ ст., іменний та предметний покажчики, інформацію про авторів.
Значну частину праці виконано Адріаном Юсуповічем. Учень професора Анджея Поппе довів можливість перенесення складної та прискіпливої лабораторії наукового дослідження текстів ХІІ ст. на аналіз документів репресивних інституцій ХХ ст.
Текст «Історично-правового аналізу державних органів служби безпеки у Народній Польщі» був прорецензований трьома фахівцями та зазнав копіткої редакторської роботи, тому у ньому важко знайти суттєві огріхи. Сама ж публікація студій польських вчених є цінним досвідом для українських гуманітаріїв і суспільства у цілому, оскільки показує, що декомунізація та/або люстрація можуть бути ефективними й справедливими лише з опертям на фундаментальні та виважені міждисциплінарні дослідження.
Василь Кононенко

Див.: [РецензіяHistoryczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – 351 s. // Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: Історичні науки. – Вип. 2.  К., 2015.  С. 137–141.





[1] Jusupović A., Leśkiewicz R. Wstęp // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 9–18.
[2] Jusupović A. Organy Bezpieczeństwa Państwa w dokumentach MSW. Próba systematyki // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 19–41; Hermański S., Jusupović A., Wróblewski T. Percepcja „bezpieki” w resorcie spraw wewnętrzych // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 42–53; Jusupović A., Ostapa A., Wygoda J. Pojęcie „Służba Bezpieczeństwa” w rozumieniu ustawy lustraczjnej. Propozycja wykładni // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 54–84.
[3] Jusupović A. Organy Bezpieczeństwa Państwa w dokumentach MSW. Próba systematyki // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 31. Текст оригіналу див.: «Wprowadzenie w 1983 r. w strukturze MSW nowego podziału na rodzaje służb miało na celu jedynie systematyzację jednostek organizazyjnych resortu zgodnie z wykonywanymi przez nie działaniami. Należy jednak wyraźnie podkreślić, że nieuprawione jest twierdzenie, iż na mocy Uchwały nr 144/83 i jej aktu wykonawczego, czyli Zarządzenia nr 098/83 (oraz późniejszych jego zmian), jednostkami organizacyjnymi Służby Bezpieczeństwa MSW były tylko jednostki nadzorowane przez szefa Służby Bezpieczeństwa. Ponadto – jak zaznaczono w notatce z 1986 r. przygotowanej w Biurze Organizacyjno-Prawnym w organizacji i statusu służb Ministerstwa Spraw Wewnętrznych – „zarówno w statucie, jak i w innych aktach prawnych nie określono organizacji i statusu służb, pozostawiając uregulowanie tej problematyki ministrowi spraw wewnętrznych. […] Przeanalizowania wymaga zasadność uplasowania niektórych jednostek w posyczególnych służbach, a także używane nazewnictwo niektórych służb rodzące nieporozumienia (np. “Służba Bezpieczeństwa” grupująca jednostki ministerstwa i pojęcie „Służby Bezpieczeństwa” stosowane w ustawie o Urzędzie Ministra na określenie części składowej resortu)».
[4] Jusupović A., Ostapa A., Wygoda J. Pojęcie „Służba Bezpieczeństwa” w rozumieniu ustawy lustraczjnej. Propozycja wykładni // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 64. Текст оригіналу див.: «PRL-owski system prawa opierał się wszak na zupełnie innych niż system prawny III RP wartościach. Niedostrzeganie tego doprowadzić musi do absurdalnego przecież wniosku, że do 1983 r. nie istniała Służba Bezpieczeństwa, ta bowiem po raz pierwszy w ustawie pojawiła się w 1983 r., oraz nigdy nie funkcjonowały np. Wojskowa Służba Wewnętrzna Jednostek Wojskowych MSW [] Informacja Wojskowa, bo te powstały i funkcjonowały w oparciu o niejawne zarządzenia lub rozkazy».
[5] Leśkiewicz R., Soszyńska R. Odbieranie przywilejów funkcjonariuszom komunistycznej bezpieki w wolnej Polsce. Aspekty historyczno-prawne // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 85–103.
[6] Jusupović A., Leśkiewicz R. Podsumowanie // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 104–107.
[7] Jusupović A. Tabelaryczne ujęcie zmian w RBP, MBP, KdsBP oraz MSW w okresie 1944–1990 // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 151–163.
[8] Hermański S., Jusupović A., Wróblewski T. Cywilne organy bezpieczeństwa państwa 1956–1990 // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 111–150.
[9] Jusupović A. Tabelaryczne ujęcie zmian w RBP, MBP, KdsBP oraz MSW w okresie 1944–1990 // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 151–163.
[10] Leśkiewicz R., Peterman R. Wojskowe organy bezpieczeństwa państwa // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 164–175.
[11] Documenty (wybór) // Historyczno-prawna analiza struktur organów bezpieczeństwa państwa w Polsce Ludowej (1944–1990): zbiór studiów / Pod red. A. Jusupovicia i R. Leśkiewicza. – Warszawa: Instytut Pamięci Narodowej, 2013. – S. 178–310.