11.14.2014

cемінар з інтелектуальної історії


ДОПОВІДЬ АНДРІЯ БОВГИРІ

«Слово і діло»:
політичні злочини в Гетьманщині XVII-XVIII ст.

Впродовж існування української автономії в складі Московського царства й Російської імперії її мешканці часто ставали фігурантами судово-політичних процесів, інспірованих доносами та системою політичного нагляду й розшуку. Непристойні слова й лайки в адресу монархів, їх фаворитів, імперського правління, прояви сепаратизму й самозванства, що були під пильною увагою тодішніх «спецслужб», є унікальними зрізами політичної ментальності суспільства Гетьманщини, уявлень про владу, державу та власну ідентичність. Про це та інше йтиме мова у доповіді Андрія Бовгирі.



Засідання відбудеться 2 грудня у конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) о 14.30

Запрошуються всі бажаючі



10.16.2014

Огляд Міжнародної наукової конференції «Українська гетьманська держава на соціо-політичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»

За місяць до сумної і кардинальної дати в історії Гтьманщини відбувся науковий захід, метою якого стало підведення підсумків у вивченні вітчизняної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини з указу імператриці Катерини ІІ від 10 листопада (21 за новим стилем) про скасування уряду гетьмана. У програмі конференції було заявлено 28 доповідей, проте учасників було набагато більше.



Конференцію відкрив академік НАН України Валерій Смолій, який проаналізував здобутки українських дослідників у вивченні історії Гетьманщини протягом останніх 25 років 
Перший доповідач - Віктор Горобець - розглянув вільну елекцію у Війську Запорозькому як ключове явище політичного життя Української держави раннього нового часу. Дослідник детально розповів про класичні вільні вибори у Гетьманщині, коли козаки реально вибирали собі старшину, та про різні видозмінені форми елекцій.



Тарас Чухліб проаналізував політичні особливості утворення та ідеологічне утвердження Українського князівства Юрія Хмельницького.





В’ячеслав Станіславський розповів про державну приналежність купців, задіяних у торгівлі Гетьманщини з Османською імперією у 1700-х рр. Цікавим висновком історика стало  його спостереження за етнічною приналежністю купців, які їхали з території Української держави до Туреччини - більшість з них були українцями





Владислав Грибовський представив порівняння запорозького козацтва з тюркомовними кочовиками та вказав на низку запозичень першими у степових сусідів.



Олександр Дубина присвятив свою доповідь геополітиці гетьмана Івана Мазепи. Учений звернув особливу увагу на порівняння ресурсів тодішньої України (земель, населених українцями) та Росії (території, заселеної власне росіянами).



Дмитро Вирський розповів про шляхетську експансію на східне Правобережжя та відносини з Гетьманщиною у 1711–1732 рр.



Володимир Пришляк охарактеризував полковницький корпус за Данила Апостола (1727 – 1734 рр.)


Олексій Сокирко розповів про військові реформи за часів Кирила Розумовського. Він проаналізував зміни, які проводила гетьманська адміністрація з середини 1750-х до 1764 рр., та відзначив їх масштабність у сфері уніфікації зброї й артилерії.


Ігор Сердюк розглянув Генеральний опис Лівобережної України 1765–69 рр. у контексті спроб дисциплінування та модернізації Гетьманщини.


Юрій Волошин на прикладі Полтави проаналізував внутрішню міграцію мешканців у Гетьманщині у 1760-х рр. 
Артем Лаєвський презентував свою реконструкцію карти Стародубського полку 1752 – 1782 рр.



Алла Попружна розповіла про акустику поховальної церемонії представників козацької старшини другої половини XVII XVIII ст.




Андрій Бовгиря розповів про формування історіописання козацькими інтелектуалами у Гетьманщині впродовж XVIII ст.
Василь Кононенко порівняв «Договори та постанови» 1710 р. з конституційними проектами, які мали місце у Російській імперії та Речі Посполитої XVIII ст.


Ольга Ковалевська презентувала портрети гетьмана К. Розумовського та їх функцію у ідеологічному представленні його влади як правителя української автономії та чільного сановника Російської імперії.



Юрій Савчук проаналізував прапорничу реформу К. Розумовського у контексті модернізації війська Гетьманщини.
Панелі наукового форуму та сама конференція завершувалися запитаннями, зауваженнями, репліками та дискусіями. На конференції також обговорювався проект написання синтетичної історії Гетьманщини.




Підготував Василь Кононенко

9.24.2014

12-й семінар з інтелектуальної історії

СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ


1. ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗБІРНИКА НАУКОВИХ ПРАЦЬ

Крим: шлях крізь віки. Історія у запитаннях і відповідях / Відп. ред. В. Смолій; упорядн. Г. Боряк. – К.: Інститут історії України НАН України, 2014.  456 с.
(проводитимуть автори видання)

2. доповідь доктора історичних наук ТАРАСА ЧУХЛІБА

ЧОМУ РОСІЯ НЕ БУЛА СУВЕРЕННОЮ ДЕРЖАВОЮ НА ПОЧАТКУ XVIII ст.?
(історично-правова оцінка «вічної» царської данини Кримському ханству)


Презентувати видання «Крим: шлях крізь віки» будуть його автори. Вони розкажуть, як виник задум книжки та про працю над нею. Для написання дослідження було зібрано найкращих в Україні фахівців з історії півострова. Тому не дивно, що багато сюжетів цієї праці стали новаторськими - вони невідомі не лише пересічним громадянам, але й багатьом історикам. На сторінках видання Крим вражає своєю незвичайною історією, яка тягнеться з найдавніших часів. 

Доповідь Тараса Чухліба – одного зі співавторів видання – присвячена цікавому факту залежності Московського/Російського царства від держави Чінгізидів до початку XVIII ст.



Засідання відбудеться 30 вересня у конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) о 16.30

Запрошуються всі бажаючі!


 Тарас Чухліб 


Володимир Молчанов

Володимир Милько



6.22.2014

11-й семінар з інтелектуальної історії

СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ





ДОПОВІДЬ ВАСИЛЯ КОНОНЕНКА



МОДЕРНІЗАЦІЯ ГЕТЬМАНЩИНИ: ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ І МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
  


Основною проблемою сучасної української нації є невдача модернізації фактично усіх сфер життя: від політичних інституцій до освіти та науки. Недоліки сучасних українських реформ коріняться не лише у радянській квазімодернізації та її наслідках, але й у змінах, які мали місце у середньовіччя та ранній новий час. Про одну з таких ранніх модернізацій та особливості її дослідження буде йти мова у доповіді Василя Кононенка.



Засідання відбудеться 24 червня у Київському будинку вчених НАН України

(вул. Володимирська, 45а, 1-й пов., «біла вітальня») о 17.00


Запрошуються всі бажаючі 

4.04.2014

«Переяслав 1654 року в інтелектуальній традиції, політичній культурі й практиці раннього нового та нового часу»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ


ПРОГРАМА
науково-практичної конференції

 «Переяслав 1654 року
в інтелектуальній традиції,
політичній культурі й практиці
раннього нового та нового часу»


Київ, 8 квітня 2014 р.



ПОРЯДОК РОБОТИ

10.00 − Відкриття конференції

Вступне слово академіка НАН України Валерія Смолія


10.15-11.45 − Перше засідання
«Переяславська угода 1654 р.: 
подія та її політичне й ідеологічне тло»

Головує академік НАН України Валерій Смолій

Переяславський акт 1654 р. у політичній концепції розбудови суверенної держави Богдана Хмельницького
д.і.н., проф. Валерій Степанков
Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка



Уявлений Переяслав: «Переяславська угода» в ідеології і практиках українсько-російських взаємин другої половини ХVІІ – першої чверті ХVІІІ ст.
д.і.н., проф. Віктор Горобець
Інститут історії України НАН України

Суспільний договір 1654 р.
к.і.н. Олексій Кресін
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України

Формування і трансформація уявлень про спільне історичне минуле Малої і Великої Русі в ранньомодерній Україні XVII ст.
к.і.н. Ярослав Затилюк
Інститут історії України НАН України

Переяслав 1654 р. у світлі українсько-трансильванських відносин другої половини 1650-х років
д.і.н. Тарас Чухліб
Інститут історії України НАН України

Переяславсько-московський договір 1654 р. в контексті розвитку українсько-шведських відносин 1650-х рр.
к.і.н. Андрій Гурбик
Інститут історії України НАН України

Російський гарнізон у Києві в перші роки після Переяслава (1654 – 1665 рр.)
Вадим Назаренко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Союз України з Росією середини XVII ст. у сприйнятті народних мас
д.і.н, проф. Олександр Гуржій
Інститут історії України НАН України

Політика Богдана Хмельницького щодо «еміграції на схід» (Ще раз до питання про колонізацію Слобожанщини)
к.і.н. Володимир Маслійчук
Харківська філія Міжнародного Соломонового університету

Козацька Лисянщина і складання присяги 1654 р.
к.і.н. Олег Березовський 
Український інститут національної пам’яті

Присяжні книги з історії Полтавського, Кальницького та Корсунського полків: нові джерела з історії присяги 1654 р.
к.і.н. Олександр Алфьоров
Інститут історії України НАН України

12.00-13.15 − Друге засідання
«Довге життя Переяслава»

Головує д.і.н., проф. Віктор Горобець

Переяславська рада в національній пам’яті
д.і.н., проф. Володимир Кривошея 
Український інститут національної пам’яті

Символічне значення Переяславської ради 1654 р. в уявленнях козацької еліти Гетьманщини в другій половині XVII ст.
Сергій Багро
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Гетман И.С.Самойлович о переходе Запорожского Войска в подданство российскому царю в 1654 г.
к.і.н. Олександр Алмазов (Москва)

«Пункти Богдана Хмельницького»  в інтелектуальній традиції Гетьманату 1710-х – 1760-х рр.: використання українською адміністрацією «старизни» для легітимації «новизни»
к.і.н.  Василь Кононенко
Інститут історії України НАН України

«Просительні статейні пункти» Д. Апостола і «Рішительні пункти» 1728 р.: прохання і відповідь.
к.і.н. Володимир Пришляк
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (Луцьк)

Договірні статті Б. Хмельницького як основа аргументацій у збереженні автономії (1750-1764 рр.)
к.і.н. Олена Дзюба
Інститут історії України НАН України

Переяславська рада 1654 р. у творах українських мислителів ХІХ – початку ХХ ст.
к.і.н. Володимир Молчанов
Інститут історії України НАН України

Постать гетьмана Богдана Хмельницького у політичній публіцистиці і практиці Михайла Грушевського революційної доби 1917-1920 років
д.і.н, проф. Руслан Пиріг
Інститут історії України НАН України
 
Переяславська рада: еволюція образу в контексті історичних трансформацій першої третини ХХ ст.
д.і.н, проф. Лариса Буряк 
 
Український інститут національної пам’яті

Тези ЦК КПРС «Про 300-річчя возз’єднання України з Росією (1654-1954 рр.)» як форма актуалізації подій 1654 р.
д.і.н, Олена Любовець
Український інститут національної пам’яті

Переяславська рада та її наслідки в навчальних атласах Російської імперії, СРСР, УРСР та Російської Федерації
к.і.н.  Кирило Галушко
Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова


Переяслав 1654: (ре)інтерпретація символу 
д.і.н, проф. Алла Киридон 
Український інститут національної пам’яті


13.30-15.00 − Третє засідання
«Історіографічна варіативність
прочитання переяславської проблеми»

Головує д.і.н. Тарас Чухліб

Недобачене возз’єднання: Переяслав 1654 р. у річпосполитській історіографії
д.і.н. Дмитро Вирський
Інститут історії України НАН України

Формування концепту Переяслава в бароково-просвітницькій світоглядній парадигмі: перспективи наукового пошуку
к.і.н. Валентина Матях
Інститут історії України НАН України

Переяславський договір 1654 р. у рецепції Михайла Драгоманова
к.і.н. Олексій Ясь
Інститут історії України НАН України

Переяславська рада 1654 року: фундаментальні концепти істориків Північної Америки
к.і.н. Юрій Кудінов
Київський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка

Переяславська рада 1654 р. у висвітлені сучасної російської історіографії: провідні тенденції
к.і.н. Владислав Яценко
Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України


У дискусії також беруть участь:
д.і.н. Ярослав Федорук (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського  НАН України), к.і.н. Ігор Гирич (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України), д.і.н., проф. Віталій Щербак (Київський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка), к.і.н. Олексій Сокирко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), к.і.н. Андрій Блануца (Інститут історії України НАН України), к.і.н. В’ячеслав Станіславський (Інститут історії України НАН України), к.і.н. Борис Черкас (Інститут історії України НАН України).



РЕГЛАМЕНТ
наукові доповіді – до 15 хв., відповіді на запитання та виступи в дискусії – до 5 хв.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ

Київ, вул. М. Грушевського, 4, зал засідань Інституту історії України (6 поверх) 







3.19.2014

Міжнародна наукова конференція «Українське козацтво і тюркський світ наприкінці XV – першій третині XIX ст.»

Інститут історії України НАН України
Козацький благодійний фонд «Меморіал кошового отамана І. Д. Сірка»
ГО «Всеукраїнська спілка молодих вчених та новаторів»
ГО «Молодіжна організація науковців України»

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ


про проведення

Міжнародної наукової конференції
«Українське козацтво і тюркський світ наприкінці XV – першій третині XIX ст.»,
присвяченої 280-й річниці заснування Запорозької Січі
на р. Підпільна

Місце проведення: с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області, Співоче поле (біля могили кошового отамана Івана Сірка), наметове містечко на березі Олексіївської затоки (колишня річка Чортомлик).

Дата проведення: 18–20 липня 2014 р.

Секції:
1) Питання політичної історії;
2) Соціокультурний трансфер (запозичення певних елементів культури та їх освоєння іншою культурою);
3) Соціологія українсько-тюркського прикордоння (Степовий кордон як чинник формування специфічної організації прикордонних суспільств, з увагою до обох боків кордону одночасно і розглядом соціологічного значення війни та здобичництва на степовому порубіжжі);
4) просопографічний вимір взаємодії українського козацтва з тюркськими народами.

Робочі мови: українська, російська, англійська

Статті та повідомлення, на основі яких учасники виступатимуть на конференції з доповідями, будуть розміщенні у виданнях:

1. Україна в Центрально-Східній Європі (з найдавніших часів до XVIII ст.). – К., Інститут історії України НАН України. – Вип. 14.

2. Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: історичні науки. – К., 2014. – Вип. 3.





Заповнювати однією із вказаних мов.
Анкета учасника:
Прізвище
Фамилия
Surname

Ім’я
Имя
Name

По батькові
Отчество
Second name (or other)

Установа
Организация
Institution 

Посада, науковий ступінь, вчене звання
Должность, научная степень, ученое звание
Present Position

Країна
Страна
Country

Контактний телефон
Контактный телефон
Phone

E–mail

Назва доповіді
Название доклада
Title of your report

Назва секції
Наименование секции
Title of the section

Форма участі (очна, заочна)
Форма участия (очно, заочно)
Type of presence


Заявки те тези доповідей обсягом 2 сторінки (14 кегль, 1,5 інтервал) просимо надсилати до 1 липня 2014 р. за адресою: an_blan@mail.ru (Андрій Блануца, тел. 067-80-33-556). Тези доповідей будуть опубліковані до початку конференції.
Оргвнесок за участь складатиме 150 грн. для очних учасників. Також запрошуємо взяти участь заочно тим, хто не зможе приїхати до місця проведення. Оргвнесок для заочних учасників складатиме 250 грн.
Кошти перераховувати після підтвердження отримання Вашої заявки та тез на картковий рахунок Організаторів – буде указано після отримання заявки та тез доповіді


Пам’ятка учаснику
Доїзд:
З Києва: поїзд № 76 Київ – Кривий Ріг; прибуття на станцію Кривий Ріг о 605, пересадка на електропоїзд Кривий Ріг – Нікополь о 806; вихід на платформі 79 км (с. Олексіївка).
З Одеси, Миколаєва, Херсону: автобус № 144 Одеса – Нікополь; вихід в с. Олексіївка (після зупинки на автостанції Орджонікідзе); прибуття о 1740. Або до ст. Кривий Ріг, пересадка на електропоїзд Кривий Ріг – Нікополь о 806, 1212, вихід на платформі 79 км (с. Олексіївка).
З Дніпропетровська, Запоріжжя: прибуття на автостанцію Нікополь, пересадка на приміський автобус до станції Капулівка: 930, 1130, 1340, 1535.

Орієнтовна кількість очних учасників – 40 чол.


План проведення
18 липня (п’ятниця)
з 10.00 – заїзд і реєстрація учасників конференції.
13.30 – обід.
15.00 – пленарне засідання.
16.30 – перерва. Відвідання могили І. Д. Сірка.
18.00 – робоча частина в одній секції.
21.00 – вечеря, дозвілля.

19 липня, субота
9.00 – сніданок.
9.40 – продовження засідання в одній секції.
12.30 – обід.
13.30 – семінар-практикум за участі козацьких організацій. Факультативна частина (обговорюється).
17.00 – продовження засідання в одній секції.
20.30 – підсумки роботи конференції.
21.00 – вечеря, дозвілля.

20 липня, неділя
8.30 – сніданок.

9.30 – дозвілля, від’їзд учасників конференції.