10.16.2014

Огляд Міжнародної наукової конференції «Українська гетьманська держава на соціо-політичній мапі ранньомодерної Європи: типове й унікальне»

За місяць до сумної і кардинальної дати в історії Гтьманщини відбувся науковий захід, метою якого стало підведення підсумків у вивченні вітчизняної державності та суспільного життя ранньомодерного часу. Маються на увазі 250-ті роковини з указу імператриці Катерини ІІ від 10 листопада (21 за новим стилем) про скасування уряду гетьмана. У програмі конференції було заявлено 28 доповідей, проте учасників було набагато більше.



Конференцію відкрив академік НАН України Валерій Смолій, який проаналізував здобутки українських дослідників у вивченні історії Гетьманщини протягом останніх 25 років 
Перший доповідач - Віктор Горобець - розглянув вільну елекцію у Війську Запорозькому як ключове явище політичного життя Української держави раннього нового часу. Дослідник детально розповів про класичні вільні вибори у Гетьманщині, коли козаки реально вибирали собі старшину, та про різні видозмінені форми елекцій.



Тарас Чухліб проаналізував політичні особливості утворення та ідеологічне утвердження Українського князівства Юрія Хмельницького.





В’ячеслав Станіславський розповів про державну приналежність купців, задіяних у торгівлі Гетьманщини з Османською імперією у 1700-х рр. Цікавим висновком історика стало  його спостереження за етнічною приналежністю купців, які їхали з території Української держави до Туреччини - більшість з них були українцями





Владислав Грибовський представив порівняння запорозького козацтва з тюркомовними кочовиками та вказав на низку запозичень першими у степових сусідів.



Олександр Дубина присвятив свою доповідь геополітиці гетьмана Івана Мазепи. Учений звернув особливу увагу на порівняння ресурсів тодішньої України (земель, населених українцями) та Росії (території, заселеної власне росіянами).



Дмитро Вирський розповів про шляхетську експансію на східне Правобережжя та відносини з Гетьманщиною у 1711–1732 рр.



Володимир Пришляк охарактеризував полковницький корпус за Данила Апостола (1727 – 1734 рр.)


Олексій Сокирко розповів про військові реформи за часів Кирила Розумовського. Він проаналізував зміни, які проводила гетьманська адміністрація з середини 1750-х до 1764 рр., та відзначив їх масштабність у сфері уніфікації зброї й артилерії.


Ігор Сердюк розглянув Генеральний опис Лівобережної України 1765–69 рр. у контексті спроб дисциплінування та модернізації Гетьманщини.


Юрій Волошин на прикладі Полтави проаналізував внутрішню міграцію мешканців у Гетьманщині у 1760-х рр. 
Артем Лаєвський презентував свою реконструкцію карти Стародубського полку 1752 – 1782 рр.



Алла Попружна розповіла про акустику поховальної церемонії представників козацької старшини другої половини XVII XVIII ст.




Андрій Бовгиря розповів про формування історіописання козацькими інтелектуалами у Гетьманщині впродовж XVIII ст.
Василь Кононенко порівняв «Договори та постанови» 1710 р. з конституційними проектами, які мали місце у Російській імперії та Речі Посполитої XVIII ст.


Ольга Ковалевська презентувала портрети гетьмана К. Розумовського та їх функцію у ідеологічному представленні його влади як правителя української автономії та чільного сановника Російської імперії.



Юрій Савчук проаналізував прапорничу реформу К. Розумовського у контексті модернізації війська Гетьманщини.
Панелі наукового форуму та сама конференція завершувалися запитаннями, зауваженнями, репліками та дискусіями. На конференції також обговорювався проект написання синтетичної історії Гетьманщини.




Підготував Василь Кононенко