Intellectual History (сайт історика, вчителя історії Василя Кононенка)

Міністерство освіти і науки України Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Національний науково-дослідного інститут українознавства та всесвітньої історії Національна академія наук України Клуб молодих вчених та новаторів Київський будинок вчених Інститут історії України Інститут української мови Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка Інститут держави і права ім. В.М. Корецького Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Сковороди « Всеукраїнська спілка молодих вчених та новаторів» 2 6 лютого 2014 року в Київському будинку вчених НАН України (вул.   Володимирська, 45-А) відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «ІІ Міждисциплінарні гуманітарні читання» Присвячуються 200-річчю в...

Книга польського дослідника присвячена вивченню еволюції інституції коронного гетьмана у політичній системі Речі Посполитої від зародження до 1646 р. Першою функцією уряду коронного гетьмана було управління обороною руської/української периферії Польсько-литовської держави. З такого провінційного (з точки зору політиків, які мешкали у Кракові, а пізніше – Варшаві) значення ця інституція в останній четверті XVI  ст. трансформувалася у ключовий уряд політичної системи Речі Посполитої. Важливе місце цієї посади в Польсько-литовській державі навіть дало можливість Августові ІІ пожартувати, що якби він знав компетенції коронного гетьмана до обрання його на королівський трон, то більше б піклувався про здобуття булави, а не корони. Суттєве обмеження реальних важелів політичного впливу коронного гетьмана сталося лише на «Німому сеймі» 1717 р [1] . В першому розділі книги П. Гаврона розглянуто розвиток уряду в Короні Польській до 1581 р. Цікаво, що слово «гетьм...

ШАНОВНІ КОЛЕГИ!     Запрошуємо вас до участі в українсько-білоруському збірнику наукових праць: « Соціально-економічні перетворення в Україні й Білорусі в XVI-XVIII   ст.» Переваги будуть надаватися тим статтям, які присвячені саме перетворенням та реформуванню соціально-економічних відносин на українських та білоруських землях, а також економічним відносинам України й Білорусі. Редакційна колегія залишає за собою право на відмову публікації статей, які за своїм науковим рівнем, оформленням та тематикою не відповідають встановленим вимогам і науковому напрямку збірника. Термін подачі –  до 1 грудня 2013 р. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ: 1. Приймаються роботи, написані українською, білоруською, російською, англійською, польською мовами, обсягом 1 авт. арк. 2. Рукопис статті повинен мати такі елементи: -   прізвище, ім’я та по-батькові автора, науковий ступінь, вчене звання, посаду та контактну інформацію про дописувача; - ...

Х СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ Доповідь доктора історичних наук Тараса Чухліба ЧИ ПОТРІБНО ІСТОРІЮ ПОЛЬЩІ «ВПИСУВАТИ» ДО УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ? (до дискусії про участь України у Віденській кампанії Речі Посполитої 1683 року) Полеміка навколо книги  Тарас Чухліб. Відень 1683: Україна-Русь у битві за «золоте яблуко» Європи. – К.: Видавництво «КЛІО», 2013. – 559 с., іл. Запрошені експерти: Мирослав Нагєльський (Варшава), Олексій Сокирко (Київ), Пьотр Кроль (Варшава), Віктор Брехуненко (Київ), Радослав Сікора (Гданськ), Олександр Малов (Москва), Андрій Федорук (Чернівці), Борис Черкас (Київ), Владислав Яценко (Харків), Іван Гаврилюк (Київ, Варшава), Василь Кононенко (Київ), Юрій Кудінов (Вінниця) Засідання відбудеться 29 жовтня у конференц-залі Інституту історії України НАН України  (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) з 16.00 до 18.00 Запрошуються всі бажаючі

Питання вивчення джерел, на основі яких було написано пам’ятку, найбільш широко відомої під назвою «конституція 1710 р.», залишається актуальним, незважаючи на те, що від першої її публікації минуло 170 років, а традиція дослідження має столітню історіографію. З одного боку, вивчення витоків «Договорів та постанов» 1710 р. представлено в українській та світовій історіографії нечисленними працями. Однак, з іншого боку, дослідження українського конституціоналізму [1] раннього нового часу, зокрема, за гетьманування І. Мазепи та П. Орлика, має велику за кількістю бібліографічних позицій історіографію, яку слід ретельно враховувати у дослідженні складного процесу, результатом якого стала поява «Договорів та постанов» 1710 р. [2] До написання цієї статті нас підштовхнув друк «Матеріалів конференції, проведеної на базі Києво-Могилянської Академії 14–16 жовтня 2010 р.» та академічне видання корпусу текстів Бендерської конституції 1710 р., які актуалізу...