Skip to main content

Яценко В. [Огляд] Роллє Й. Іван Богун – козацький полковник / Пер. з польс. Ірини Ремішевської; упоряд.: Дмитро Ващук, Василь Кононенко. – К.; Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 2012.


Публікація перекладу праці польського історика Йосипа Роллє про Івана Богуна, безсумнівно має викликати зацікавленість у всіх шанувальників вітчизняного минулого. Так сталося, що більшість праць впливових польських дослідників, таких як Людвік Кубаля, Віктор Чермак, чи той же Йосип Роллє, які були причетні до творення польського історичного наративу у цілому та вироблення польської візії події Хмельниччини та Руїни зокрема, є неприступними, або малоприступними українському читачеві. Відтак появу перекладу однієї з історіографічних пам’яток XIX ст. можна й варто вітати. Попри те, що обраний для перекладу твір містить чимало вже застарілих фактів і трактувань, він відкриває перед сучасним читачем цікаву рецепцію ранньомодерного українського минулого створену «кресовим» інтелектуалом з Правобережжя наприкінці ХІХ ст.
У виданні окрім перекладу праці Й. Роллє наявні також переднє слово поважного українського історика Валерія Степанкова та розлога розвідка «Іван Богун – політик державник» молодого співробітника Інституту історії НАН України Василя Кононенка. Зазначимо, що за розміром дослідження В. Кононенка лише трохи поступається дослідженню Й. Роллє. В. Кононенко досить детально знайомить читачів із біографією як польського дослідника, так і його героя – «першої шаблі Гетьманщини», полковника, а в окремі періоди і наказного гетьмана Івана Богуна.
Реконструкція образу славетного козацького полковника, здійснена київським науковцем із урахуванням більшості сучасних досліджень, перебуває під сильним впливом доробку пєтєрбузького україніста Татьяни Таїрової-Яковлєвой. Пристаючи на її бік щодо тотожності Івана Богуна та Івана Федоровича, питання яке на зламі 1990-2000-х спровокувало на сторінках УІЖу полеміку російського вченого із київським істориком Олександром Гуржієм, В. Кононенко неодноразово звертається до доробку російського україніста при відтворені як сюжетів з біографії І. Богуна, так і при оцінці ключових для історії України подій середини XVII ст.
Слід наголосити, що поряд із впливом російського україніста при оцінці подій козацької революції 1648-1657 рр. та Руїни помітним є істотний вплив на бачення молодого історика оцінок викладених в дослідженнях Валерія Смолія, Валерія Степанкова, Тараса Чухліба, Ярослава Федорука і діаспорного дослідника Андрю Перналя. Вплив вище названих авторів є домінуючим як в опусі В. Кононенка про І. Богуна так і в наукових коментарях складених ним до тексту Й. Роллє.
Кажучи про останні, належить звернути увагу, що при їх укладанні дослідник чи не вперше у вітчизняній історіографії звернувся не лише до опублікованих джерел та історіографічних праць, а й до статей з української, польської та російської вікіпедії. Складені доволі ретельно коментарі не позбавлені, на жаль, певних прогалин і суперечностей. До перших слід віднести замовчення ролі бранденбурзького корпусу у перемозі війська Речі Посполитої під Берестечком у 1651 р. над об’єднаним козацько-татарським військом гетьмана Богдана Хмельницького та хана Іслам ІІІ Гірея, а також випущення з поля зору долі дітей Тимоша Хмельницького та Розанди Лупулівни. Щодо других то тут варто згадати традиційний виклад подій Збаразько-Зборівської компанії 1649 р., який звинувачує кримців у зраді і не враховує візію тих подій запропонованих військовим істориком Іваном Стороженком. Контроверсійною є також теза, запозичена із польської вікіпедії, про військові здібності Яна ІІ Казиміра (с. 119).
Цілком прихильно ставлячись до появи на українському ринку рецензованої праці не можемо однак не звернути на візитівку сучасного українського книговидання: відсутність належної праці коректорів. Через це у книзі зустрічаються не розділені слова і одруківки на кшталт: Денис Корінець замість Денис Коренець чи Домент Олянчич замість Домент Олянчин.
Втім згадані недоліки аж ніяк не применшують здобутків науковців причетник до перекладу і наукового коментування праці, яка, переконані, буде цікава як фаховим історикам так і пересічним читачам.
Владислав Яценко

http://www.historians.in.ua/index.php/novi-knizhki/506-rollie-y-y-ivan-bohun--kozatskyi-polkovnyk-ist-opovidannia--dr-antonii-y-per-z-pols-iryny-remishevskoi-uporiad-dmytro-vashchuk-vasyl-kononenko--k-kamianets-podilskyi-medobory-2006-2012--192-s

Comments

Popular posts from this blog

Ікона "Вознесіння Христове" з іконостасу церкви Манявського монастиря (Йов Кондзелевич)

Ікона "Вознесіння Христове" з іконостасу церкви Манявського монастиря (Йов Кондзелевич). Вознесіння Христове - християнське свято, котре відзначають на 40 день після Пасхи. На українських землях - це було одне з улюблених свят, тому йому присвячували ікони.

VI Міждисциплінарні гуманітарні читання

Міжнародна наукова конференція « VI Міждисциплінарні гуманітарні читання». Київ (Київський будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А). 22 грудня 2017 року Мета Проведення в українській столиці міжнародної конференції, у роботі якої братимуть участь фахівці з 5-ти країн, сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених. Теми доповідей У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук: історія; політологія та міжнародні відносини; археологія; археографія та джерелознавство; етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія; мовознавство та літературознавство; право; філософія; релігієзнавство. Складання заявки на конференцію Заявки на участь у конференції подавати до 15 грудня 2017 р. на електронну адресу Оргкомітету: andriibl

ІХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ГУМАНІТАРНІ ЧИТАННЯ

  Міжнародна наукова онлайн конференція « ІХ Міждисциплінарні гуманітарні читання» 21-22 листопада 2020 року Мета конференції Проведення міжнародної онлайн конференції, у роботі якої братимуть участь цікаві вчені, котрі стажувалися в провідних установах Європи, Азії та Америки (також запрошені іноземні дослідники) сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених. У конференції можна брати участь в якості доповідача або слухача (кожен учасник отримає відповідний сертифікат) Теми доповідей У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук: історія; політологія та міжнародні відносини; археологія; археографія та джерелознавство; етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія; мовознавство та літературознавство; право; філософія; релігієз