Яценко В. [Огляд] Роллє Й. Іван Богун – козацький полковник / Пер. з польс. Ірини Ремішевської; упоряд.: Дмитро Ващук, Василь Кононенко. – К.; Кам'янець-Подільський: «Медобори-2006», 2012.

У виданні окрім перекладу праці Й. Роллє наявні також переднє слово поважного
українського історика Валерія Степанкова та розлога розвідка «Іван Богун –
політик державник» молодого співробітника Інституту історії НАН України Василя
Кононенка. Зазначимо, що за розміром дослідження В. Кононенка лише трохи поступається дослідженню Й. Роллє. В. Кононенко досить детально знайомить читачів
із біографією як польського дослідника, так і його героя – «першої шаблі
Гетьманщини», полковника, а в окремі періоди і наказного гетьмана Івана Богуна.
Реконструкція образу славетного козацького
полковника, здійснена київським науковцем із урахуванням більшості сучасних
досліджень, перебуває під сильним впливом доробку пєтєрбузького україніста
Татьяни Таїрової-Яковлєвой. Пристаючи на її бік щодо тотожності Івана Богуна та
Івана Федоровича, питання яке на зламі 1990-2000-х спровокувало на сторінках
УІЖу полеміку російського вченого із київським істориком Олександром Гуржієм,
В. Кононенко неодноразово звертається до доробку російського україніста при
відтворені як сюжетів з біографії І. Богуна, так і при оцінці ключових для історії
України подій середини XVII ст.
Слід наголосити, що поряд із впливом
російського україніста при оцінці подій козацької революції 1648-1657 рр. та
Руїни помітним є істотний вплив на бачення молодого історика оцінок викладених
в дослідженнях Валерія Смолія, Валерія Степанкова, Тараса Чухліба, Ярослава
Федорука і діаспорного дослідника Андрю Перналя. Вплив вище названих авторів є
домінуючим як в опусі В. Кононенка про І. Богуна так і в наукових
коментарях складених ним до тексту Й. Роллє.
Кажучи про останні, належить звернути
увагу, що при їх укладанні дослідник чи не вперше у вітчизняній історіографії
звернувся не лише до опублікованих джерел та історіографічних праць, а й до
статей з української, польської та російської вікіпедії. Складені доволі
ретельно коментарі не позбавлені, на жаль, певних прогалин і суперечностей. До
перших слід віднести замовчення ролі бранденбурзького корпусу у перемозі
війська Речі Посполитої під Берестечком у 1651 р. над об’єднаним козацько-татарським військом гетьмана Богдана
Хмельницького та хана Іслам ІІІ Гірея, а також випущення з поля зору долі дітей
Тимоша Хмельницького та Розанди Лупулівни. Щодо других то тут варто згадати
традиційний виклад подій Збаразько-Зборівської компанії 1649 р., який звинувачує кримців у зраді і не
враховує візію тих подій запропонованих військовим істориком Іваном
Стороженком. Контроверсійною є також теза, запозичена із польської вікіпедії,
про військові здібності Яна ІІ Казиміра (с. 119).
Цілком прихильно ставлячись до появи на
українському ринку рецензованої праці не можемо однак не звернути на візитівку
сучасного українського книговидання: відсутність належної праці коректорів.
Через це у книзі зустрічаються не розділені слова і одруківки на кшталт: Денис
Корінець замість Денис Коренець чи Домент Олянчич замість Домент Олянчин.
Втім згадані недоліки аж ніяк не применшують здобутків науковців причетник до перекладу і наукового коментування праці, яка, переконані, буде цікава як фаховим історикам так і пересічним читачам.
Втім згадані недоліки аж ніяк не применшують здобутків науковців причетник до перекладу і наукового коментування праці, яка, переконані, буде цікава як фаховим історикам так і пересічним читачам.
Владислав
Яценко
http://www.historians.in.ua/index.php/novi-knizhki/506-rollie-y-y-ivan-bohun--kozatskyi-polkovnyk-ist-opovidannia--dr-antonii-y-per-z-pols-iryny-remishevskoi-uporiad-dmytro-vashchuk-vasyl-kononenko--k-kamianets-podilskyi-medobory-2006-2012--192-s
Comments
Post a Comment