СЕМІНАР З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ
ІСТОРІЇ
ДОПОВІДЬ Тараса Чухліба
Поняття
«Україна» в офіційних дискурсах країн Східної та Південно-Східної
Європи (друга половина XVII ст.)
У доповіді буде висвітлено проблему історичної
локалізації назви «Україна» та інших похідних від неї смислових конструкцій
(«Українські/Українні городи», «Українські козаки», «Український народ» та
ін.), що надасть можливості бути історично темпоральним, а не модернізувати,
тобто осучаснювати ці історичні поняття. Якою була їхня політична та соціальна
функція на початковому етапі творення Війська Запорозького як однієї з «малих»
держав Східної Європи? Яким було їхнє смислове навантаження у межах
зафіксованого у джерелах письмової мови/койне правлячої верхівки козацької
України? Як зафіксовані в актах мовлення авторів історичних джерел назви
розумілися людьми того часу для ідентифікації реалій їхнього світу? Як
змінювалися категорії політичного мислення протягом середини XVII ст.? Наскільки поняття «Україна» та інші лексеми з
історичним прикметником «Українний» увібрали в себе логіку процесу творення
ранньомодерної нації, який розтягнувся на довгі десятиліття потому? Чи
зазнавало воно внутрішніх та зовнішніх трансформаційних впливів, а якщо й
зазнавало то яких? Відповіді
на ці та інші питання будуть представлені у доповіді доктора історичних наук Тараса
Чухліба.
Засідання відбудеться 10 грудня у конференц-залі Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) о 14.30
Запрошуються всі бажаючі
Comments
Post a Comment