[Огляд] Міжнародна наукова конференція «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів»

23 листопада 2012 р. у місті Києві проведено знакову для дослідників середньовіччя та раннього нового часу міжнародну наукову конференцію «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів». В організації наукового заходу взяли участь відділ історії України середніх віків і раннього нового часу Інституту історії України НАНУ, Науково-дослідний інститут козацтва, Семінар з інтелектуальної історії й Український національний комітет з вивчення країн Центральної та Південно-Східної Європи.

Роботу наукового форуму відкрив директор Інституту історії України НАНУ академік НАНУ В. Смолій. У своєму вступному слові вчений наголосив на необхідності творчого освоєння вітчизняними дослідниками новітніх методологічних напрацювань, а також вписання українського національного наративу у ширший історіографічний контекст. У пленарних доповідях д. і. н. Т. Чухліб, зупинившись на відносинах з Польщею, Росією, Туреччиною, Австрією, Швецією, Трансільванією та Молдавією, проаналізував міжнародно-правовий статус ранньомодерної України, д. і. н. В. Горобець підняв питання конфліктності у владі Гетьманату/Гетьманщини у постмазепинську добу, а д. і. н. О. Бачинська розглянула співіснування козацьких і мусульманських воєнізованих структур наприкінці XVIII – протягом першої чверті ХІХ ст. у складі Російської та Османської імперій.

На першій секції («Ранньомодерна Україна у контексті взаємовпливів країн Центральної та Східної Європи») к. і. н Н. Старченко доповіла про особливості вивчення шляхетських наїздів як культурного явища у ранньомодерній Речі Посполитій, к. і. н Д. Ващук зосередив увагу на правовій культурі української еліти Великого князівства Литовського у другій половині XV – першій третині XVI ст., к. і. н О. Сокирко співставив військовий розвиток Гетьманату з «мілітарною революцією» у ранньомодерній Європі, к. і. н В. Кононенко репрезентував модернізаційні проекти української адміністрації Гетьманщини 1670–1760-х рр., к. і. н. К. Галушко розглянув традиції використання топонімів («Малоросія» та «Україна») на картах Східної Європи у кінці ХVII – на початку ХХ ст., д. і. н Я. Федорук проаналізував зовнішню політику Юрія ІІ Ракоці щодо Речі Посполитої, Швеції й України  з кінця 1654 – до кінця 1656 р., к. архіт. О. Харлан відзначив архітектурно-містобудівні особливості фортеці Кодак за картографією XVII–XIX ст., В. Векленко представив нові відомості про Самар-Богородицьку фортецю.

У роботі другої секції («Ранньмодерна Україна і тюркський світ») взяли участь д. і. н. О. Бачинська, д. і. н. В. Брехуненко, к. і. н. О. Галенко, В. Гіпіч, к. і. н. В. Грабовський, Т. Ковалець, В. Полторак, к. і. н. О. Середа, д. і. н. Д. Сєнь, к. і. н. О. Сокирко, к. і. н. П. Усенко, д. і. н. Т. Чухліб та ін. Зокрема, д. і. н. В. Брехуненко у своїй доповіді розглянув ідентичность християнських козаків на степовому кордоні Європи наприкінці XVI – на початку XVII ст., В. Гіпіч представив образ кримських татар у міщанській літературі України XVI–XVII ст., Т. Ковалець розповів про співпрацю Криму та Запорожжя у повстаннях 1620–1630-х рр. у Середньому Подніпров’ї, д. і. н. Д. Сєнь репрезентував малодослідженні питання прикордонної взаємодії донського козацтва й османського Азову у другій половині XVI–XVIІ ст., к. і. н. О. Середа проаналізував відомості про мазепинців в османсько-турецьких документах у 1709–1712 рр., к. і. н. В. Грибовський розглянув військово-здобичницькі практики кримських татар і ногайців у XVII–XVIII ст., к. і. н. В. Полторак на прикладі М. Чайковського (Садик-паші) простежив явища девіації та модернізації на рівні життя неординарної людини ХІХ ст.

У третій секції «Тексти, уявлення та ідеї на перехресті цивілізацій, культур та регіонів» К. Кириченко виголосила доповідь про початок формування політичних легенд у Великому князівстві Литовському та Московському князівстві, к. і. н. О. Осіпян на прикладі звернення до далекого минулого у судовій тяжбі міського магістрату з вірменською громадою у Львові 1578 р. проаналізував історичні уявлення та їх використання у соціальних конфліктах, к. і. н. В. Пилипенко навів нові відомості щодо авторства «Traktatu de offensivо bello», науковий співробітник Інституту історії України НАНУ к. і. н В. Зема присвятив cвій виступ «silva rerum» князів Четвертинських середини XVII ст., Т. Барабаш представив розгляд письма листів Б. Хмельницького до магістрату Львова у 1655 р., к. і. н. Є. Літвіненко розглянула відомості про правобережного гетьмана А. Могили на шпальтах хроніки «Theatrum Europaeum».

У роботі четвертої секції («Історіографічні прочитання ранньомодерної України») взяли участь Т. Барабаш, к. і. н. А. Блануца, Л. Ісмаілова, к. і. н. В. Кононенко, к. і. н. Ю. Кудінов, к. і. н. В. Яценко та ін. Зокрема, к. і. н. А. Блануца розглянув нові виклики в археографічних дослідженнях спадщини Великого князівства Литовського, к. і. н. В. Яценко проаналізував особливості репрезентації гетьмана І. Мазепи у сучасній російській історіографії, Л. Ісмаілова представила огляд сучасної російської історіографії, присвяченої визначенню ролі України в східноєвропейській політиці Кримського ханства та Османської імперії у 1640–1650-х рр., к. і. н. Ю. Кудінов простежив погляди учених Північної Америки 1990-х–2000-х рр. на Українську революцію XVII ст.

Під час роботи п’ятої секції («Ранньомодерна Україна: козацька, шляхетська та “посполитська”») д. і. н. Л. Посохова охарактеризувала типи кар’єри викладачів православних колегіумів протягом XVIIІ – початку ХІХ ст., к. і. н. О. Романова розглянула на прикладі ікони Св. Миколая з с. Лазорки Пирятинської протопопії ареал паломників та механізми поширення інформації про чудотворну святиню, О. Бороденко акцентувала увагу на такому явищі як «Божа вдова» в якості поведінкової стратегії самотньої жінки Гетьманщини XVIII ст., к. і. н. С. Потапенко проаналізувала походження і персональний склад «слобідської» гілки шляхетсько-старшинського роду Красовських, к. і. н. В. Пришляк зупинився на шляхах формування старшинської еліти на прикладі генерального військового писаря М. Турковського за часів Д. Апостола, к. і. н. І. Сердюк представив статистику дитячої смертності у суспільстві Гетьманщини, к. і. н. Ю. Рябуха розповів про рейд С. Чарнецького на Брацлавщину навесні 1653 р., к. і. н. К. Івангородський проаналізував геополітичне становище Південної Київщини як чинник формування політичної незалежності українського козацтва, к. і. н. О. Репан розповів про легальні і нелегальні методи боротьби Війська Запорозького Низового із Старосамарською сотнею, С. Краснобай на конкретному історичному матеріалі простежив склад, розселення та подальшу долю старшини Самарської паланки.

Майже кожен виступ завершувався запитаннями до доповідача і дискусією, а робота секцій – обговоренням спільних тем. Отож це засвідчило корисність розширення комунікації між дослідниками ранньомодерної України й необхідності регулярного проведення подібних наукових форумів.

Василь Кононенко

Див.: Кононенко В. [Хроніка] Міжнародна наукова конференція «Ранньомодерна Україна на перехресті цивілізацій, культур, держав та регіонів» // Український історичний журнал. – 2013. – №. 2. – С. 223–224.