Кирилівський монастир. Акварель. Ф. Солнцев 1843 р.
VI СЕМІНАР
З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ
ДО
ІСТОРІЇ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ
Доповідь
професора Ричмондського університету (США)
учасниці
Програми обміну ім. Фулбрайта
ОЛЕНКИ ПЕВНОЇ
Інтерпретація візуальної спадщини
середньовічного Києва: Церква св. Кирила Олександрійського
Запропонована доповідь представить впливи царської
ідеології на пріоритети і практику реставрації Кирилівської церкви у Києві. У
доповіді також буде простежено вплив реставраційних переваг дев’ятнадцятого
століття на подальше вивчення та інтерпретацію церкви й виголошено
альтернативне розшифрування істотних відмінностей цієї унікальної пам’ятки
дванадцятого століття.
Обговорення
(модератор Олександр
Андрощук)
Запитання
і висновки експертів (Тарас Чухліб, Валерій Зема, Тетяна Євсєєва, Андрій Бовгиря, Василь Кононенко)
Підсумки
(Оленка Певна, Тарас Чухліб, Валерій Зема, Тетяна Євсєєва)
Засідання
відбудеться 29 травня в конференц-залі Інституту історії України НАН України
(Київ, вул. Грушевського, 4, 6-й пов.) об 11.00
Запрошуються
всі бажаючі
Світлана Батуріна, Валерій Зема, Андрій Бовгиря (з ліва на право)
Доповідає Оленка Певна
Оленка Певна, Інна Дорофієнко, Наталя Новохатня, Ольга Лях, Тетяна Євсєєва,
Денис Захаров (з право на ліво)
Світлана Батуріна, Валерій Зема, Андрій Бовгиря (з ліва на право)
На семінарі Оленка Певна представила свою аргументовану версію історії
побудови Кирилівської церкви та її "реставрацію" в ХІХ ст., що
відрізняється від загальноприйнятої (зокрема тієї, що представлена в моєму
коментареві, зіставленому з відомостей вікіпедії)
Кирилівську церкву збудовано в 1139 році на далекій околиці давнього Києва — Дорогожичах. Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольгович (Всеволод ІІ 1139-1146) 1139 року взяв штурмом Київ під час міжусобної боротьби за київський престол.
ReplyDeleteХрам названий на честь святого Кирила (це ім'я взяв при хрещенні князь Всеволод). Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею.
Князь Всеволод привніс в будівництво в Києві риси чернігівської архітектурної школи. Кирилівська церква мала три апсиди, одну баню, шість стовпів і хори для князя. Сходи на хори розмістили в товщі храмової стіні без побудови окремих бічних веж. Підлогу виклали керамічнию плиткою і зробили фресковий стінопис, рештки якого збереглися.
Архітектура Кирилівської церкви добре збереглася з XII століття. Перебудови XVII — XVIII ст. виявилися в перекладці частини склепінь, зведенні чотирьох бічних бань та пишного фронтону над входом, оздобленні вікон і порталів ліпним декором. Давні архітектурні форми чітко вирізняються під цими добудовами. Це була тринавна триапсидна шестистовпна однобанна споруда, витягнута по осі захід — схід. Її розміри — 31 х 18,4 метра, висота — 28 метрів. Стародавнє покриття не збереглося. Декор фасадів складався з аркатурного пояска у верхній частині стін, бані й легких напівколонок на бані та апсидах. Стіни зовні, мабуть, були потиньковані, укоси вікон і портали прикрашав фресковий розпис. Складено будову в техніці порядової кладки на вапняно-цем'янковому розчині.
Центральний підбанний простір храму — високий, вільний, добре освітлений, з хорами у західній частині — контрастував з іншими приміщеннями: напівтемним нартексом з нішами-аркосолями для гробниць, хрещальнею, вузькими сходами на хори у товщі північної стіни, невеличкою молитовнею на хорах. Особливістю храму були маленькі бокові хори перед південною апсидою, куди вели сходи у товщі стіни вівтаря.
За час свого існування Кирилівська церква знала періоди запустіння, ремонти, поновлення. У 1748 — 1760 рр. на її території за участю відомого українського зодчого І. Григоровича-Барського були зведені кам'яні монастирські будівлі, від яких до нашого часу збереглася лише частина муру з наріжною вежкою. В результаті змін XVII — XVIII ст. стародавня Кирилівська церква набула сучасного зовнішнього вигляду з характерними рисами української барокової архітектури.