Katarzyna Kuras. Wspólpracownicy
i klienci Augusta A. Czrartoryskiego w czasach saskich. – Kraków: Towarzystwo
Wydawnicze “Historia Jagellonica”, 2010. – 365 s.
Книжка польської
дослідниці Катерини Курас написана про друзів та клієнтів найвпливовішого
політика Речі Посполитої XVIII ст. князя і руського
воєводу Августа Олександра Чарторийського (1697−1782). Метою праці авторки
стало дослідження соціальної групи, яка співпрацювала з Чарторийським у 1731−1763
роках, її стратифікації, з’ясування форм активності політичної клієнтели на
сеймах, сеймиках та трибуналі коронному.
Праця складається
з 5-ти розділів. У першому – «Патрон та двір», розглядається життя Августа
Олександра Чарторийського і політичні концепції в межах яких князь будував свою
кар’єру. В наступному розділі «Матеріальні підстави патронату» представлено
аналіз середовища управлінців. Авторка детально описала господарство
Чарторийського; у книжці знайшлося місце навіть садівникам, конюхам й
архівістам маєтків князя. У третьому розділі «В колі патронату та клієнтели»
презентована теорія явища клієнтели й описано відносини між патронами та
клієнтами в Речі Посполитій. У наступній частині книжки досліджено соціальні
групи друзів і клієнтів князя. Згідно з дослідженнями авторки, 17 %
клієнтів були «спадковими
слугами», 72% − новими, а статус 11% не вдалося визначити. Саме стара клієнтела
Сенявських (батьків дружини князя) уможливила руському воєводі політичний старт
та збільшення його політичної ваги у 1730-х роках. У цій частині роботи
детально проаналізовано групи клієнтів та їхні кар’єри. Головним критерієм
успішної вертикальної соціальної мобільності в середовищі клієнтели
Чарторийського була вірність та лояльність. Останній розділ присвячено
політичній діяльності політичної партії князя: описано активність «Фамілії» на
сеймиках різних воєводств та сеймах Речі Посполитої. Авторка прийшла до
висновку, що найбільші впливи Чарторийського були в південно-східних
воєводствах, зокрема у Руському, а клієнтела князя виразно зблизилася з моделлю
партії XVIII ст. Авторка доводить, що на першому плані «Фамілії» була політична
боротьба, зокрема у 1750−1760-х роках, а на другому – проекти реформ. Причому,
корупція на той час була складовою частиною життя і в ній бачили швидше
ефективний метод боротьби, ніж щось негативне.
У праці є
методологічна дилема побудови тексту дослідження на архівному матеріалі. З 1055
посилань книги значну частину займають архівні, але навіть при такому
інтенсивному опрацюванні джерел, авторці часом доводиться робити синтетичні
висновки на основі одного архівного документа. Праця також виграла б, якби
явище клієнтели більш ширше розглядалося у контексті Центральної Європи, але це
не впливає на високу цінність книжки, яка є надзвичайно важливою для
української історіографії XVIII ст.,
оскільки у це століття явище патронату та клієнтели в середовищі еліт
відігравало визначальну роль.
Див.: Василь Кононенко
[Огляд] Katarzyna
Kuras. Wspólpracownicy
i klienci Augusta A. Czrartoryjskiego w czasach saskich. – Kraków: Towarzystwo
Wydawnicze “Historia Jagellonica”, 2010. – 365 s. //
Критика. – 2011. – № 7-8. – С. 44.
© 2010–2012, Василь Кононенко
Цитування та відтворення матеріалів з www.intellectual-history.blogspot.com
тільки за
умови зазначення прізвища автора та активного гіперпосилання на цю сторінку.
Comments
Post a Comment