Skip to main content

«Переяслав 1654 року в інтелектуальній традиції, політичній культурі й практиці раннього нового та нового часу»

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ


ПРОГРАМА
науково-практичної конференції

 «Переяслав 1654 року
в інтелектуальній традиції,
політичній культурі й практиці
раннього нового та нового часу»


Київ, 8 квітня 2014 р.



ПОРЯДОК РОБОТИ

10.00 − Відкриття конференції

Вступне слово академіка НАН України Валерія Смолія


10.15-11.45 − Перше засідання
«Переяславська угода 1654 р.: 
подія та її політичне й ідеологічне тло»

Головує академік НАН України Валерій Смолій

Переяславський акт 1654 р. у політичній концепції розбудови суверенної держави Богдана Хмельницького
д.і.н., проф. Валерій Степанков
Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка



Уявлений Переяслав: «Переяславська угода» в ідеології і практиках українсько-російських взаємин другої половини ХVІІ – першої чверті ХVІІІ ст.
д.і.н., проф. Віктор Горобець
Інститут історії України НАН України

Суспільний договір 1654 р.
к.і.н. Олексій Кресін
Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України

Формування і трансформація уявлень про спільне історичне минуле Малої і Великої Русі в ранньомодерній Україні XVII ст.
к.і.н. Ярослав Затилюк
Інститут історії України НАН України

Переяслав 1654 р. у світлі українсько-трансильванських відносин другої половини 1650-х років
д.і.н. Тарас Чухліб
Інститут історії України НАН України

Переяславсько-московський договір 1654 р. в контексті розвитку українсько-шведських відносин 1650-х рр.
к.і.н. Андрій Гурбик
Інститут історії України НАН України

Російський гарнізон у Києві в перші роки після Переяслава (1654 – 1665 рр.)
Вадим Назаренко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Союз України з Росією середини XVII ст. у сприйнятті народних мас
д.і.н, проф. Олександр Гуржій
Інститут історії України НАН України

Політика Богдана Хмельницького щодо «еміграції на схід» (Ще раз до питання про колонізацію Слобожанщини)
к.і.н. Володимир Маслійчук
Харківська філія Міжнародного Соломонового університету

Козацька Лисянщина і складання присяги 1654 р.
к.і.н. Олег Березовський 
Український інститут національної пам’яті

Присяжні книги з історії Полтавського, Кальницького та Корсунського полків: нові джерела з історії присяги 1654 р.
к.і.н. Олександр Алфьоров
Інститут історії України НАН України

12.00-13.15 − Друге засідання
«Довге життя Переяслава»

Головує д.і.н., проф. Віктор Горобець

Переяславська рада в національній пам’яті
д.і.н., проф. Володимир Кривошея 
Український інститут національної пам’яті

Символічне значення Переяславської ради 1654 р. в уявленнях козацької еліти Гетьманщини в другій половині XVII ст.
Сергій Багро
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Гетман И.С.Самойлович о переходе Запорожского Войска в подданство российскому царю в 1654 г.
к.і.н. Олександр Алмазов (Москва)

«Пункти Богдана Хмельницького»  в інтелектуальній традиції Гетьманату 1710-х – 1760-х рр.: використання українською адміністрацією «старизни» для легітимації «новизни»
к.і.н.  Василь Кононенко
Інститут історії України НАН України

«Просительні статейні пункти» Д. Апостола і «Рішительні пункти» 1728 р.: прохання і відповідь.
к.і.н. Володимир Пришляк
Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки (Луцьк)

Договірні статті Б. Хмельницького як основа аргументацій у збереженні автономії (1750-1764 рр.)
к.і.н. Олена Дзюба
Інститут історії України НАН України

Переяславська рада 1654 р. у творах українських мислителів ХІХ – початку ХХ ст.
к.і.н. Володимир Молчанов
Інститут історії України НАН України

Постать гетьмана Богдана Хмельницького у політичній публіцистиці і практиці Михайла Грушевського революційної доби 1917-1920 років
д.і.н, проф. Руслан Пиріг
Інститут історії України НАН України
 
Переяславська рада: еволюція образу в контексті історичних трансформацій першої третини ХХ ст.
д.і.н, проф. Лариса Буряк 
 
Український інститут національної пам’яті

Тези ЦК КПРС «Про 300-річчя возз’єднання України з Росією (1654-1954 рр.)» як форма актуалізації подій 1654 р.
д.і.н, Олена Любовець
Український інститут національної пам’яті

Переяславська рада та її наслідки в навчальних атласах Російської імперії, СРСР, УРСР та Російської Федерації
к.і.н.  Кирило Галушко
Національний педагогічний університет ім. М.Драгоманова


Переяслав 1654: (ре)інтерпретація символу 
д.і.н, проф. Алла Киридон 
Український інститут національної пам’яті


13.30-15.00 − Третє засідання
«Історіографічна варіативність
прочитання переяславської проблеми»

Головує д.і.н. Тарас Чухліб

Недобачене возз’єднання: Переяслав 1654 р. у річпосполитській історіографії
д.і.н. Дмитро Вирський
Інститут історії України НАН України

Формування концепту Переяслава в бароково-просвітницькій світоглядній парадигмі: перспективи наукового пошуку
к.і.н. Валентина Матях
Інститут історії України НАН України

Переяславський договір 1654 р. у рецепції Михайла Драгоманова
к.і.н. Олексій Ясь
Інститут історії України НАН України

Переяславська рада 1654 року: фундаментальні концепти істориків Північної Америки
к.і.н. Юрій Кудінов
Київський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка

Переяславська рада 1654 р. у висвітлені сучасної російської історіографії: провідні тенденції
к.і.н. Владислав Яценко
Інститут української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського НАН України


У дискусії також беруть участь:
д.і.н. Ярослав Федорук (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського  НАН України), к.і.н. Ігор Гирич (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України), д.і.н., проф. Віталій Щербак (Київський педагогічний університет ім. Бориса Грінченка), к.і.н. Олексій Сокирко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), к.і.н. Андрій Блануца (Інститут історії України НАН України), к.і.н. В’ячеслав Станіславський (Інститут історії України НАН України), к.і.н. Борис Черкас (Інститут історії України НАН України).



РЕГЛАМЕНТ
наукові доповіді – до 15 хв., відповіді на запитання та виступи в дискусії – до 5 хв.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ

Київ, вул. М. Грушевського, 4, зал засідань Інституту історії України (6 поверх) 







Comments

Popular posts from this blog

Ікона "Вознесіння Христове" з іконостасу церкви Манявського монастиря (Йов Кондзелевич)

Ікона "Вознесіння Христове" з іконостасу церкви Манявського монастиря (Йов Кондзелевич). Вознесіння Христове - християнське свято, котре відзначають на 40 день після Пасхи. На українських землях - це було одне з улюблених свят, тому йому присвячували ікони.

VI Міждисциплінарні гуманітарні читання

Міжнародна наукова конференція « VI Міждисциплінарні гуманітарні читання». Київ (Київський будинок вчених НАН України, вул. Володимирська, 45-А). 22 грудня 2017 року Мета Проведення в українській столиці міжнародної конференції, у роботі якої братимуть участь фахівці з 5-ти країн, сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених. Теми доповідей У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук: історія; політологія та міжнародні відносини; археологія; археографія та джерелознавство; етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія; мовознавство та літературознавство; право; філософія; релігієзнавство. Складання заявки на конференцію Заявки на участь у конференції подавати до 15 грудня 2017 р. на електронну адресу Оргкомітету: andriibl

ІХ МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ ГУМАНІТАРНІ ЧИТАННЯ

  Міжнародна наукова онлайн конференція « ІХ Міждисциплінарні гуманітарні читання» 21-22 листопада 2020 року Мета конференції Проведення міжнародної онлайн конференції, у роботі якої братимуть участь цікаві вчені, котрі стажувалися в провідних установах Європи, Азії та Америки (також запрошені іноземні дослідники) сприятиме пожвавленню обміну досвідом у сфері міждисциплінарних досліджень, розвитку українських студій в контексті нових міждисциплінарних напрямків, налагодженню наукових зв'язків у середовищі молодих вчених. У конференції можна брати участь в якості доповідача або слухача (кожен учасник отримає відповідний сертифікат) Теми доповідей У розгляді заявок надається перевага міждисциплінарним дослідженням у сфері наступних гуманітарних наук: історія; політологія та міжнародні відносини; археологія; археографія та джерелознавство; етнологія, народознавство, демографія, культурна антропологія; мовознавство та літературознавство; право; філософія; релігієз