Питання вивчення джерел, на основі яких було написано пам’ятку, найбільш широко відомої під назвою «конституція 1710 р.», залишається актуальним, незважаючи на те, що від першої її публікації минуло 170 років, а традиція дослідження має столітню історіографію. З одного боку, вивчення витоків «Договорів та постанов» 1710 р. представлено в українській та світовій історіографії нечисленними працями. Однак, з іншого боку, дослідження українського конституціоналізму [1] раннього нового часу, зокрема, за гетьманування І. Мазепи та П. Орлика, має велику за кількістю бібліографічних позицій історіографію, яку слід ретельно враховувати у дослідженні складного процесу, результатом якого стала поява «Договорів та постанов» 1710 р. [2] До написання цієї статті нас підштовхнув друк «Матеріалів конференції, проведеної на базі Києво-Могилянської Академії 14–16 жовтня 2010 р.» та академічне видання корпусу текстів Бендерської конституції 1710 р., які актуалізували наше дослідження витоків цьог