Хроніка науково-практичної конференції «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української козацької держави

17 червня в Інституті історії України НАН України відбулася науково-практична конференція «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української козацької держави: історіографічні стереотипи та шляхи їх подолання». Відкрив роботу конференції директор Інституту історії НАН України академік НАН України Валерій Смолій, який у вітальному слові зазначив, що наукове переосмислення подій 350-літньої надзвичайно актуальне для сучасної української історіографії. Д.і.н., проф. Віктор Горобець (Інститут історії України НАН України) присвятив свою доповідь внутрішнім та зовнішнім передумовам політичної дезінтеграції Війська Запорозького 1650-х – початку 1660-х років.

Д.і.н. Володимир Кривошея (Український інститут національної пам’яті) представив цікаву регіональну відмінність полків Лівобережної Гетьманщини, що суттєво впливала на суспільно-політичну історію.

Д.і.н. Тарас Чухліб (Інститут історії України НАН України) у своєму виступі висвітлив політику гетьмана Ю.Хмельницького щодо Лівобережної України початку 1660-х років та «Руїну» як історичне явище та історіографічну метафору. Д.і.н., проф. Віктор Брехуненко (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України) проаналізував представництво козацьких рад Війська Запорозького в першій половині ХVІІ ст. Д.і.н. Дмитро Вирський (Інститут історії України НАН України) розповів про штурм і руйнування Кременчука в листопаді 1663 р. новообраним гетьманом Брюховецьким. К.і.н.   Володимир Пришляк (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк) розглянув використання терміну «Гетьманщина» сучасниками та істориками ХІХ – ХХІ ст. К.і.н. Олексій Сокирко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) проаналізував діяльність російських резидентів-міністрів при гетьманському дворі кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. К.і.н.  Василь Кононенко (Інститут історії України НАН України) розглянув питання узгодження термінології у дослідженні «Договорів та постанов» 1710 р. Кожен виступ завершувався запитаннями до доповідача і дискусією, зокрема, найбільшу увагу було приділено проблемі типологізації «Чорної ради» та «Руїни» у рамках як української історії, так і центрально- та східноєвропейського макрорегіону. Також жваві дискусії викликали історіографічна метафора «Руїна» та терміни «Гетьманщина», «Гетьманат» тощо. Відтак, робота конференції засвідчила корисність розширення спілкування між дослідниками ранньомодерної України й необхідність регулярного проведення подібних наукових заходів.

Підготував Василь Кононенко