6.23.2013

І Міждисциплінарні гуманітарні читання


Національна академія наук України
Клуб молодих учених та новаторів
Київський будинок учених
ГО «Всеукраїнська спілка молодих учених та новаторів»
Інститут історії України
Інститут української мови
Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні
Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка
Інститут держави і права ім. В.М. Корецького
Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф. Кураса
Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського
Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г.С. Скоровороди

Інформаційне повідомлення

3 жовтня 2013 р. відбудуться
І Міждисциплінарні гуманітарні читання

Мета читань – започаткування циклу конференцій міждисциплінарного гуманітарного напряму з метою залучення та об’єднання творчих зусиль молодих науковців для реалізації спільних дослідницьких проектів.
До роботи запрошуються передусім молоді вчені (студенти старших курсів ВНЗ, магістранти, аспіранти, здобувачі, кандидати наук).
Кращі доповіді, представлені на конференції, будуть рекомендовані до друку у провідних фахових академічних виданнях.
Дата і місце проведення читань: 3 жовтня 2013 р. у приміщенні Київського будинку вчених НАН України (м. Київ, вул. Володимирська, 45-А).

Передусім запрошуються дослідники, які цікавляться наступними дисциплінами:
1.     Історія.
2.     Археологія.
3.     Археографія та джерелознавство.
4.     Етнографія та народознавство.
5.     Політологія та міжнародні відносини.
6.     Право.
7.     Філософія.
8.     Філологія.
Секції будуть формуватися за міждисциплінарним принципом, який дасть унікальну можливість зустрітися молодим науковцям, які проводять дослідження в суміжних галузях гуманітаристики.
Заявки на участь у конференції подавати до 25 вересня 2013 р. на електронну адресу Оргкомітету an_blan@mailru із зазначенням даних:
1.     Прізвище, ім’я.
2.     Назва доповіді та анотація українською мовою до 500 знаків з пробілами.
3.     Місце роботи або навчання.
4.     Посада.
5.     Науковий ступінь.
6.     Секція, у рамках якої пропонується виступ.
7.     Науковий керівник (для учасників-студентів).
8.     Форма участі (очна, заочна).
9.     Телефон (моб.), е-mail.
10.                              Потреба в технічному забезпеченні доповіді (мультимедійний проектор).
Тел. для довідок:
(067) 803-35-56 (Андрій Блануца, відповідальний секретар читань)
(093) 453-47-06 (Василь Кононенко)
Для забезпечення матеріально-технічних витрат (друк анотованої програми, кава-брейк, фуршет, канцелярський набір з логотипом конференції), пов’язаних з організацією конференції, встановлено організаційний внесок у розмірі 100 грн. для очних учасників та 150 грн. – для заочних учасників (оплата здійснюється шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок Організаторів після отримання заявки).
Крім публікації кращих доповідей у провідних фахових академічних виданнях, за підсумками конференції усі виступи, оформлені у вигляді статті, прорецензованої фахівцями, будуть опубліковані в новому електронному виданні «Міждисциплінарні гуманітарні студії», яке з другого випуску стане фаховим.

Програма конференції

9.00 – 9.55 – реєстрація учасників конференції
10.00 – 11.00 – пленарне засідання (актова зала, 2-й поверх)
11.00–11.45 – презентація наукових видань гуманітарного напряму 
11.45 – 13.30 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня, актова зала)
13.30 – 14.00 – кава-брейк
14.00 – 16.00 – робота секцій (Біла вітальня, Зелена вітальня, актова зала)
16.00 – 16.30 – заключне пленарне засідання (актова зала, 2-й поверх)
16.30 – фуршет

З повагою – Оргкомітет


6.20.2013

Хроніка науково-практичної конференції «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української козацької держави

17 червня в Інституті історії України НАН України відбулася науково-практична конференція «“Чорна рада” 1663 року та “Руїна” Української козацької держави: історіографічні стереотипи та шляхи їх подолання». Відкрив роботу конференції директор Інституту історії НАН України академік НАН України Валерій Смолій, який у вітальному слові зазначив, що наукове переосмислення подій 350-літньої надзвичайно актуальне для сучасної української історіографії. Д.і.н., проф. Віктор Горобець (Інститут історії України НАН України) присвятив свою доповідь внутрішнім та зовнішнім передумовам політичної дезінтеграції Війська Запорозького 1650-х – початку 1660-х років.



Д.і.н. Володимир Кривошея (Український інститут національної пам’яті) представив цікаву регіональну відмінність полків Лівобережної Гетьманщини, що суттєво впливала на суспільно-політичну історію.


















Д.і.н. Тарас Чухліб (Інститут історії України НАН України) у своєму виступі висвітлив політику гетьмана Ю.Хмельницького щодо Лівобережної України початку 1660-х років та «Руїну» як історичне явище та історіографічну метафору. Д.і.н., проф. Віктор Брехуненко (Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України) проаналізував представництво козацьких рад Війська Запорозького в першій половині ХVІІ ст. Д.і.н. Дмитро Вирський (Інститут історії України НАН України) розповів про штурм і руйнування Кременчука в листопаді 1663 р. новообраним гетьманом Брюховецьким. К.і.н.   Володимир Пришляк (Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк) розглянув використання терміну «Гетьманщина» сучасниками та істориками ХІХ – ХХІ ст. К.і.н. Олексій Сокирко (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) проаналізував діяльність російських резидентів-міністрів при гетьманському дворі кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. К.і.н.  Василь Кононенко (Інститут історії України НАН України) розглянув питання узгодження термінології у дослідженні «Договорів та постанов» 1710 р. Кожен виступ завершувався запитаннями до доповідача і дискусією, зокрема, найбільшу увагу було приділено проблемі типологізації «Чорної ради» та «Руїни» у рамках як української історії, так і центрально- та східноєвропейського макрорегіону. Також жваві дискусії викликали історіографічна метафора «Руїна» та терміни «Гетьманщина», «Гетьманат» тощо. Відтак, робота конференції засвідчила корисність розширення спілкування між дослідниками ранньомодерної України й необхідність регулярного проведення подібних наукових заходів.

Підготував Василь Кононенко